СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯН ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

СУЧАСНИЙ СТАН ТА ОСНОВНІ ТЕНДЕНЦІЇ САМООРГАНІЗАЦІЇ ГРОМАДЯН ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ

Відповідно до рейтингів впливових міжнародних організацій показники розвитку громадянського суспільства в Україні протягом періоду незалежності поступово поліпшувалися, а останніми роками не показували позитивної динаміки, але зберігали певну стабільність на досягнутому рівні. Вони є ліпшими, ніж в інших пострадянських країнах, натомість суттєво відстають від показників країн Балтії та країн Вишеградської групи. Так, за результатами дослідження Nations in Transit міжнародної неурядової організації Freedom House (де оцінка різних напрямів демократичного розвитку перехідних країн здійснюється за шкалою від 7 балів - "найгірша", до одного бала - "найкраща"), оцінка розвитку громадянського суспільства в Україні значно поліпшилася з 4,75 балів у 1998 р. до 3 балів у 2005 р. та 2,75 балів у 2006 - 2011 рр. Саме за напрямом "Громадянське суспільство" Україна продемонструвала найбільший поступ і відповідно отримала найкращу оцінку відносно інших показників. За іншими напрямами дослідження Nations in Transit рейтинги України виглядають менш успішними: у 2011 р. "Рейтинг демократичного розвитку" (тобто середній загальний показник, інтегрований на основі інших) становив 4,61 бала, "Національне демократичне управління" - 5,5 бала, "Виборчий процес" - 3,5 бала, "Незалежні медіа" - 3,75 бала, "Місцеве демократичне управління" - 5,5 бала, "Судова система та незалежність суддів" - 5,5 бала, "Корупція" - 5,75 бала¹. Для визначення вказаного рейтингу розвитку громадянського суспільства зарубіжні експерти беруть до уваги кількісне зростання неурядових організацій України (НУО), їхню організаційну спроможність та фінансову стабільність, правове та політичне оточення, в якому вони функціонують, розвиток незалежних професійних спілок, рівень участі груп захисту інтересів у політичному процесі.

____________
¹ Nations in Transit - Ukraine (2011) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.freedomhouse.org/sites/default/files/inline_images/NIT-2011-Ukraine.pdf

Показово також, що рейтинг розвитку громадянського суспільства Nations in Transit в Україні (2,75 бала) кращий або значно кращий, ніж в інших пострадянських країнах (окрім країн Балтії). Аналогічний показник за 2011 р. становить: в Азербайджані - 5,75 бала, у Білорусі - 6 балів, у Вірменії - 3,75 бала, у Грузії - 3,75 бала, у Казахстані - 5,75 бала, у Киргизстані - 4,75 бала, у Молдові - 3,25 бала, у Російській Федерації - 5,5 бала, у Таджикистані - 6 балів, у Туркменістані - 7 балів, в Узбекистані - 7 балів. Водночас в Естонії, Литві, Латвії, Словаччині, Чехії він становить 1,75 бала, у Польщі - 1,5 бала, в Угорщині - 2 бали².

____________
² Nations in Transit 2011 / Country Reports [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.freedomhouse.org/report/nations-transit/nations-transit-2011

За даними іншого авторитетного рейтингу, що визначається у межах дослідження Індексу сталості неурядових організацій Агентства США з міжнародного розвитку (USAID NGO sustainability Index), стан розвитку громадянського суспільства в Україні оцінено у 3,5 бали (за шкалою від 1 до 7, де поріг консолідації складає 3 бали). При цьому найслабшими складниками сталості НУО є фінансова життєздатність (4,2 бала) та їх сприйняття громадськістю (3,8 бала), а найсильнішими - адвокація (2,8 бала) та надання послуг (3,3 бала). Показово, що за показником адвокації НУО вже навіть перейшли поріг консолідованої демократії. За загальною оцінкою зарубіжних експертів, громадянське суспільство України характеризується як перехідне та неконсолідоване³, тобто таке, що не досягло рівня країн розвиненої демократії та зберігає ризик повернення до менш розвиненого стану.

____________
³ 2009 NGO Sustainability Index for Central and Eastern Europe and Eurasia 13th Edition - June 2010 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.usaid.gov/locations/europe_eurasia/dem_gov/ngoindex

2011 рік характеризувався стабілізацією позитивних трендів інституціонального розвитку громадянського суспільства. Продовжувалося подальше зростання кількості офіційно зареєстрованих об'єднань громадян, хоча динаміка такого зростання дещо уповільнилася. Згідно з даними Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, оприлюдненими Державною службою статистики України, станом на початок 2012 р. було зареєстровано (включно з міжнародними, всеукраїнськими, місцевими організаціями, їх осередками, філіями та відокремленими структурними підрозділами) 71767 громадських організацій (на початок 2011 р. їх було 67696), 27834 профспілки та їх об'єднань (у 2011 р. - 26340), 13475 благодійних організацій (у 2011 р. - 12860), 13872 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (у 2011 р. - 11956) та 1306 органів самоорганізації населення (у 2011 р. - 1210)⁴ (табл. 1).

____________
⁴ Показники Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) на 1 січня 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/express/expr2012/01_12/13_.zip

Таблиця 1

Зростання кількості об'єднань громадян в Україні у 2008 - 2012 рр.⁵

^{____________
5 Станом на 1 січня зазначених у таблиці років.}

^{Джерело: за даними ЄДРПОУ Державної служби статистики України}

^{Характерно, що тенденція зростання з року в рік кількості офіційно зареєстрованих об'єднань громадян фіксується і на рівні громадських організацій із всеукраїнським та міжнародним статусами, і на місцевому рівні. За даними статистичного бюлетеня "Громадські організації в Україні" Державної служби статистики України (на основі даних Міністерства юстиції України), станом на 1 січня 2011 р. в Україні діяло 3529 об'єднань громадян, що були легалізовані Мін'юстом України (збільшення порівняно з 2009 р. на 7,6 % та з 1996 р. у 4,8 разу), з них 185 політичних партій та 3344 громадські організації (відповідно 5,2 % та 94,8 % у загальній кількості громадських об'єднань). Із загальної кількості легалізованих громадських організацій 2619 мали всеукраїнський статус, 725 - міжнародний. Місцевими реєструючими органами легалізовано 77252 громадських організацій з місцевим статусом (збільшення порівняно з 2009 р. на 7,5 %)6. Суттєвим є те, що вказана тенденція характерна для всіх регіонів України.}

^{____________
6 Громадські організації в Україні у 2010 році: статистичний бюлетень / Держкомстат України. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2011. - С. 7 - 8.}

^{Кількість зареєстрованих об'єднань громадян досить суттєво відрізняється за різними даними, при цьому жодна з офіційних методик статистичного обліку (ЄДРПОУ, Міністерство юстиції України) не дозволяє отримати точну інформацію про кількісні показники розвитку громадянського суспільства. Так, методика ЄДРПОУ не враховує організації та осередки, легалізовані способом повідомлення; натомість Єдиний реєстр громадських формувань Міністерства юстиції України не враховує організації, легалізовані виконавчими комітетами органів місцевого самоврядування. Крім того, державна статистика об'єднує показники принципово різних видів неприбуткових установ та організацій (від власне громадських організацій до торгівельних бірж) і розподіляє окремі види інститутів громадянського суспільства (ІГС) між різними інституційними секторами. Це не дозволяє отримати дані щодо економічних показників діяльності власне інститутів громадянського суспільства, зокрема їх частки у валовому внутрішньому продукті України. Жодна з названих методик статистичного обліку ІГС не відповідає європейським стандартам у цій сфері.}

^{Позитивним чинником, що сприяє відкритості в діяльності організацій громадянського суспільства (ОГС) та інформуванню про неї громадян, стало започаткування з березня 2009 р. на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України пошукової системи "Єдиний реєстр громадських формувань", яка функціонує у відкритому доступі. Саме на створенні такого інформаційного ресурсу тривалий час наполягали представники громадських об'єднань. Станом на початок 2012 р. даний реєстр містив відомості про 3526 легалізованих організацій із всеукраїнським і міжнародним статусами, 323 громадські організації, легалізовані способом повідомлення про заснування, 1118 благодійних організацій, 66 постійно діючих третейських судів, 22 творчі спілки7.}

^{____________
7 Єдиний реєстр громадських формувань [Електронний ресурс]. - Режим доступу:// http://www.minjust.gov.ua/0/unitarylist/}

^{За кількістю НУО на 10 тис. населення Україна значно відстає від країн Євросоюзу та Македонії. За офіційними статистичними даними, на 10 тис. постійних мешканців України у 2010 р. припадало 32,1 легалізованих громадських об'єднань, з них громадських організацій і благодійних фондів - 17,6. Водночас у Македонії було створено близько 50 асоціацій громадян і фондів на 10 тис. населення, тобто майже у 3 рази більше, ніж в Україні. В Естонії (має один із найвищих показників розвитку громадянського суспільства серед країн - нових членів ЄС), цей показник становить близько 250 ОГС, в Угорщині (має найнижчий показник сталості ОГС серед країн Вишеградської групи) - близько 65 ОГС.}

^{Слід брати до уваги також, що далеко не всі зареєстровані в Україні ОГС є активно і постійно діючими, або ж взагалі реально існуючими. Так, за даними Державного комітету статистики України, про результати своєї діяльності за 2010 р. органам статистики прозвітувало 21677 центральних органів громадських організацій, що складає лише 39,2 % від їх загальної кількості8. А згідно з оцінками Творчого Центру "Каунтерпарт" частка активних і постійно діючих громадських організацій (тобто таких, що працюють не менше двох років, мають досвід виконання двох і більше проектів та є відомими у своєму регіоні) складає лише 8 - 9 % від їх загальної кількості9.}

^{____________
8 Громадські організації в Україні у 2010 році: статистичний бюлетень / Держкомстат України. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2011. - С. 9.}

^{9 Стан та динаміка розвитку неурядових організацій України. 2002 - 2006 роки / Підготовлено Творчим Центром "Каунтерпарт". - К.: "Макрос", 2006. - С. 18.}

^{Громадська активність в її організованих формах охоплює сьогодні майже всі сфери суспільного життя. У структурі громадських організацій за спрямуванням і видами діяльності у 2010 р. найбільша питома вага (16,7 %) припадала на оздоровчі та фізкультурно-спортивні об'єднання (порівняно з 2009 р. збільшення на 8,5 %). Об'єднання професійної спрямованості та молодіжні організації складають відповідно 10,4 % та 9,6 % від загальної кількості громадських організацій, об'єднання ветеранів та інвалідів - 8,6 %, освітні та культурно-виховні організації - 5,2 %, (зростання порівняно з 2009 р. відповідно на 6,9 %, 5,2 %, 6,8 % і 6,5 %)10. При цьому співвідношення між секторами діяльності громадських організацій, темпами їх кількісного зростання протягом останніх років (як свідчить аналіз відповідних статистичних даних) не зазнає істотних коливань і залишається відносно стабільним.}

^{____________
10 Громадські організації в Україні у 2010 році: статистичний бюлетень / Держкомстат України. - К.: ДП "Інформ.-аналіт. агентство", 2011. - С. 7 - 9.}

^{За часткою економічно активного населення, працевлаштованого в НУО, Україна знаходиться на рівні Румунії та Польщі. За оцінкою експертів, лише близько 1 % економічно активного населення України працює у НУО. У Чехії та Угорщині цей показник є майже удвічі більший (1,7 % та 2 % відповідно), у Німеччині - майже у 7 разів (6,8 %).}

^{Низька фінансова життєздатність ОГС України пояснюється їх значною залежністю від зовнішнього фінансування. У структурі доходів громадських організацій України найбільшим джерелом є благодійні внески нерезидентів, тобто іноземних донорів (21,5 % з урахуванням м. Києва та 30,5 % загалом). Благодійні внески підприємств України до громадських організацій у 2010 р. склали лише 15,1 %, хоча у 2009 р. такі внески складали 20,7 % доходів громадських організацій.}

^{Частка фінансової підтримки з державного чи місцевого бюджетів (у вигляді і грантів, і відшкодувань за надані послуги) у бюджеті пересічної ОГС України складає 2 - 3 %, пересічної ОГС країн ЄС - 40 - 60 %. Частка фінансової підтримки за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів у загальних доходах ОГС України складає лише близько 8 % (для порівняння у Чехії - 39 %, в Угорщині - 27 %, а у Польщі - 24 %). Частка доходів від продажу послуг у загальних доходах ОГС України складає 18,7 %, тоді як у Чехії цей показник складає 47 %, в Угорщині - 55 %, а у Польщі - 60 %. У цілому структура доходів ОГС України суттєво відрізняється від структури доходів ОГС країн ЄС. У більшості країн ЄС основним джерелом доходів ОГС є продаж власних послуг та фінансова підтримка з боку держави (загалом до 85 %), а благодійні внески складають у середньому не більше 20 %. Натомість в Україні доходи від продажу послуг та фінансова підтримка за рахунок бюджетних коштів складають менше 30 % загальних доходів ОГС. Частка ОГС у ВВП України становить 0,73 %. У Чехії цей показник складає 1,3 %, у Франції - 4,2 %, Бельгії - 5 %, Канаді - 7,9 %. Наведені дані свідчать, що Україна відстає не лише загалом від країн ЄС, а й зокрема від інших посткомуністичних країн за всіма економічними показниками розвитку громадянського суспільства11.}

^{____________
11 Красносільська, А. Європейські мірки. Показники розвитку громадянського суспільства України у європейському контексті / А. Красносільська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ucipr.kiev.ua/modules.php?op=modload&name=News&file=article&sid}

^{Таким чином, соціально-економічний аспект діяльності ОГС залишається недооціненим. Адже становлення розвиненого громадянського суспільства можливе лише як формування системи горизонтальних зв'язків не лише політично, а й економічно незалежних суб'єктів у сферах виробництва, розподілу та споживання матеріальних і нематеріальних благ. Така демократична самоорганізація можлива лише за умови дійсно вільних ринкових відносин, захищених від будь-якого адміністративного тиску чи прямого втручання з боку органів державної влади. Держава має залишити за собою лише основні регулюючі важелі через відповідні політичні, економічні та законодавчі механізми, завдяки яким забезпечує рівні конкурентні умови для всіх учасників ринку, сприяє розвитку підприємництва (особливо малого та середнього бізнесу), гарантує недоторканість приватної власності. Це дасть змогу розвиватися економічній самодіяльності населення, уможливить нормальне функціонування ринку капіталів, товарів, послуг, робочої сили та інформації як економічного базису становлення громадянського суспільства та формування повноцінного середнього класу як його соціальної основи. За таких умов "третій сектор" має стати потужним чинником економічного зростання та впровадження інноваційних технологій, розкриється значний антикризовий потенціал ОГС у створенні нових робочих місць та матеріальному самозабезпеченні громадян.}

^{Суттєвим резервом пом'якшення негативних наслідків кризових процесів, соціального захисту найуразливіших груп населення, зменшення навантаження видатків на Державний бюджет є поширення благодійної діяльності. Однак в Україні її потенціал використовується вкрай недостатньо. Україна посідає лише 150 місце у світовому рейтингу благодійності серед 153 держав і відповідно останнє місце з 26 держав у регіоні Центрально-Східної Європи. Якщо, скажімо, у Нідерландах на один благодійний фонд припадає 100 мешканців країни, то в Україні - на 4 тис. мешканців12.}

^{____________
12 Вінніков, О. Ю. Як здійснювати благодійну діяльність в Україні згідно з новим Податковим кодексом / О. Ю. Вінніков, М. В. Лациба. - К.: Агентство "Україна", 2011. - С. 4.}

^{Не набула ще в Україні належного поширення, на відміну від багатьох розвинених країн, практика меценатства. Податкові стимули для меценатства обмежені окремими, вузько визначеними напрямами. Одна з основних причин цього - відсутність і у Податковому кодексі, і в законі про благодійництво загального визначення меценатської діяльності, що відповідало б міжнародним договорам України.}

^{Надмірне правове регулювання волонтерської діяльності суттєво обмежує можливості її розвитку. Так, відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність" від 19 квітня 2011 р. організації, що працюють із волонтерами, мають отримувати спеціальну реєстрацію, забезпечувати страхування волонтерів тощо. Останнє, зокрема, є обтяжливим для неприбуткових організацій, можливості яких залучати додаткові вільні кошти є обмеженими, а додаткове фінансове навантаження не компенсується податковими пільгами.}

^{Крім традиційних напрямів волонтерства (безоплатної роботи у притулках для дітей, школах-інтернатах, догляду за хворими, допомоги людям з обмеженими фізичними можливостями та похилого віку тощо), дієвим стимулом для популяризації його ідей серед молоді стала підготовка до проведення в Україні та Польщі футбольного чемпіонату Євро-2012. Майже 24 тис. заявок отримано від бажаючих стати волонтерами цього заходу при потребі в близько 5,5 тис. волонтерів. Конкурс бажаючих надавати допомогу на ньому співробітникам УЄФА становив у середньому по Україні 4 особи на місце, а в Києві навіть 6,5 особи на місце13.}

^{____________
13 Працювати на Євро-2012 безплатно хоче рекордна кількість людей [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unian.net/ukr/news/news-462928.html}

^{Однією з основних проблем розвитку громадянського суспільства в Україні залишається наднизький рівень соціального капіталу, що проявляється, зокрема, у недовірі громадян до органів влади, соціальних інститутів, політичних партій. Не є винятком і ставлення до ОГС. Як наслідок, низький рівень залучення громадян до їхньої діяльності. Так, за даними соціологічних досліджень, кількість громадян, які не довіряють громадським організаціям, протягом тривалого часу стабільно перевищує кількість тих, хто їм довіряє. Згідно із середнім показником за останні два роки на основі даних соціологічних досліджень Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова загалом 28,4 % населення України довіряють громадським організаціям, при цьому лише 3,4 % населення довіряють повністю, 25,2 % - скоріше довіряють. Не довіряють громадським організаціям 53,3 % населення, при цьому 21,7 % не довіряють повністю, а 31,58 % - скоріше не довіряють14. Таким чином, середній показник довіри до громадянського суспільства в Україні є нижчим, ніж, наприклад в Албанії (39,6 %) або у Грузії (45,6 %).}

^{____________
14 Чи довіряєте Ви громадським організаціям? (динаміка, 2001 - 2011) Соціологічне опитування Центру Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=81}

^{Однак маємо констатувати й позитивну тенденцію поступового зростання частки громадян, які усвідомлюють суспільно корисне значення громадських об'єднань. Як свідчать дані дослідження "Громадська думка в Україні", проведеного Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) у липні 2011 р., дедалі більше обізнаних з НУО громадян України вважають, що НУО безперечно необхідні або необхідні для своєї країни. Відсоток таких підвищився з 63 % у 2010 р. до 76 % у 2011 р. Це найвищий показник, зафіксований за весь час цього дослідження (проводиться з 1997 р.)15 За даними Інституту соціології НАН України, участь у діяльності політичних партій та громадських організацій досі залишається серед найменш значущих для громадян України цінностей (менше 3-х балів за 5-бальною шкалою), разом з тим цей показник зріс з 2,09 бала 1994 р. до 2,46 бала у 2011 році16.}

^{____________
15 Громадська думка в Україні. Головні результати опитування проведеного IFES у липні 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ifes.org/~/media/Files/Publications/Survey/2011/Public_Opinion_in_Ukraine_2011_Report_UKR.pdf}

^{16 Україні - 20: погляд соціолога. Прес-реліз прес-конференції "Україні - 20: моніторинг соціальних змін". - 2011. - 3 серпня [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.i-soc.com.ua/institute/pres-rel_08_2011-1.pdf}

^{Водночас за останні два роки кількість громадян, які повністю не довіряють громадським організаціям, зменшилася на 10 %, а кількість тих, кому важко визначитися щодо довіри чи недовіри їм, зменшилася на 3,5 %. Одночасно із цим кількість тих, хто повністю довіряє громадським організаціям, збільшилася на 2 %, а кількість тих, хто скоріше довіряє, - до 10 % (порівняно із результатами опитувань Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова, проведених у грудні 2008 р. та у грудні 2011 р.) У грудні 2011 р. зафіксовано найвищий за останні 10 років відсоток населення, який скоріше довіряє громадським організаціям, проте показник "скоріше не довіряю" був вищим, ніж у середньому за 10 років - 31,6 %.}

^{Разом із тим дані соціологічних досліджень фіксують наявність в Україні значного потенціалу зростання кількості ІГС та громадської активності через залучення до їх діяльності. У 2008 році 40 % населення вважали, що найефективнішим способом досягти певної мети було створення ІГС або приєднатися до існуючого, і лише 20 % обрали варіант "діяти спільно без ІГС". При цьому у більшій ефективності індивідуальних дій були упевнені лише 8,3 % громадян17. Щодо оцінки впливу ІГС на здійснення політики, 45 % населення України вважають такий вплив середнім або значним, проте 40 % - найменшим чи малим18.}

^{____________
17 Якщо люди мають спільні цілі і хочуть їх досягти, як їм потрібно діяти, щоб досягти більшого ефекту? Соціологічне опитування Центру Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=365}

^{18 Наскільки сильно наведені інституції впливають на вироблення державної політики в Україні? Соціологічне опитування Центру Разумкова [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.razumkov.org.ua/ukr/poll.php?poll_id=579}

^{Важливе місце у сегменті громадянського суспільства займають соціально-корпоративні організації та рухи (професійні галузеві організації, об'єднання ветеранів, ліквідаторів аварії на ЧАЕС, підприємців та інші організовані групи, що ставлять перед собою мету поліпшення умов життєдіяльності). Соціально-корпоративні рухи на відміну від організацій створюються дуже швидко й так само швидко розпадаються після досягнення мети. Тренд, притаманний 2010 р. щодо соціально-економічних чинників поширення громадської активності, набув ще більшої актуальності у 2011 р., але вже спираючись на більшу соціальну базу. Громадські виступи мали переважно протестні ознаки й були відповіддю на звуження соціальних гарантій, що забезпечуються державою. Особливою гостротою відрізнялися виступи чорнобильців та афганців, що масово відбулися в багатьох містах України.}

^{З-поміж основних чинників протестів зазначимо такі: повільну динаміку зростання соціально-економічних показників розвитку України; невідповідну суспільним очікуванням ситуацію із рівнем соціального захисту громадян та їх матеріальним становищем, що формує почуття невпевненості та розчарування діями влади; ініційовані владою непопулярні реформи.}

^{Система державної соціальної підтримки населення, що включає соціальні пільги, житлові субсидії та всі види державної соціальної допомоги, сьогодні не виконує покладених на неї функцій у частині впливу на нерівність у суспільстві, масштаби бідності та становище найуразливіших верств населення. Найменш ефективною сьогодні є система соціальних пільг - і з погляду кращого використання коштів за рахунок адресності, і з огляду на їх роль у зменшенні нерівності та зниженні показників бідності. Програма соціальних пільг не тільки посилює розшарування, а й підвищує ризики бідності домогосподарств з дітьми внаслідок впровадження несправедливих перерозподільних механізмів19.}

^{____________
19 Черенько, Л. М. Оцінка впливу державної соціальної підтримки на нерівність та бідність населення / Л. М. Черенько // Демографія та соціальна економіка. - 2011. - N 2 (16). - С. 126.}

^{Упродовж 2011 р. Рахунковою палатою України було проведено низку заходів з аудиту дій органів державної влади щодо деяких категорій громадян, які потребували соціальної підтримки. Результати аналізу показали, що саме дії влади багато в чому спричинили зростання протестної активності пільговиків. Так, 10 серпня 2011 р. на колегії Рахункової палати було заявлено, що існуюча державна система компенсацій громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є неефективною, базується на нормативно-правових актах, що не відповідають вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 р. А це призводить до порушення їх конституційних прав на соціальний захист. В аудиті також констатується, що внаслідок масових звернень чорнобильців до судових органів з вимогами про виплати недоотриманих компенсацій та допомоги сума коштів, які державі належить сплатити за рішеннями судів, як і кількість позовів громадян до держави, стрімко зростає. Під час аудиту було з'ясовано, що розміри одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам-чорнобильцям, не переглядались урядом із 1996 року. Діючі на сьогодні розміри компенсації у 100 разів нижчі за визначені Законом20.}

^{____________
20 Компенсації чорнобильцям: пошук виходу з глухого кута [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16737803}

^{Результати аудиту діяльності місцевих держадміністрацій та органів місцевого самоврядування (ОМС) у частині виконання у 2009 - 2011 рр. повноважень з реалізації державної політики у галузі соціального забезпечення та соціального захисту людей похилого віку й інвалідів (були оприлюднені Рахунковою палатою 27 липня 2011 р.) показали, що відповідні міністерства та місцеві держадміністрації не виконують норм законів України "Про соціальні послуги" від 19 червня 2003 р., "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 5 жовтня 2000 р. щодо надання людям похилого віку та інвалідам безоплатних соціальних послуг в обсягах, визначених державними стандартами соціального обслуговування21.}

^{____________
21 Заручники нерозв'язаних проблем у системі соціального обслуговування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16737726}

^{11 травня 2011 р. колегія Рахункової палати репрезентувала висновки аудиту ефективності використання коштів Держбюджету на соціальний захист ветеранів війни, в якому, зокрема, зазначається, що Мінфін і Мінпраці у 2009 - 2010 рр. не виконали вимог Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 р. у частині реалізації соціальних гарантій ветеранів війни. Фінансове забезпечення цих гарантій при формуванні Кабміном і Мінфіном проектів Державного бюджету було вкрай недостатнім. У подальшому - на етапі організаційного забезпечення виконання відповідних бюджетних програм - Мінпраці зволікало з їх реалізацією та неналежно управляло фінансовими ресурсами. Щорічна разова грошова допомога ветеранам війни урядом укотре була встановлена в абсолютних розмірах, які значно нижчі від розмірів, передбачених законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" від 23 березня 2000 р., що викликало численні звернення ветеранів війни до судів різних інстанцій. Сума коштів, що підлягає виплаті за рішеннями судів, щороку збільшується22.}

^{____________
22 Соціальний захист ветеранів війни: святковий фарс, буденна профанація [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16736832}

^{Невисока оцінка Рахунковою палатою ефективності діяльності окремих органів державної влади підтверджується даними соціологічних досліджень, що зафіксували зниження довіри громадян до влади в цілому та зростання кількості осіб, готових взяти участь в акціях протесту. Так, 2/3 опитаних соціологічною службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова в грудні 2011 р. (66,3 %) вважають, що протягом цього року ситуація в країні в цілому змінилася на гірше, лише 6,1 % вказують на поліпшення ситуації, 22,1 % вважають, що вона не змінилася (для порівняння: у січні - лютому 2011 р., оцінюючи зміни в країні, що відбулися у 2010 р., погіршення зазначали 52,8 % респондентів)23. При цьому громадяни констатують погіршення ситуації в більшості сфер. Найчастіше (87,4 %) респонденти вказують на погіршення ситуації стосовно цін і тарифів, 66 % - на збільшення негативного ставлення громадян до влади, 65,3 % - на зниження рівня стабільності, 64,6 % - на зменшення упевненості у завтрашньому дні, 64,5 % - на погіршення економічного становища країни, 60,8 % - на зниження рівня соціального захисту, 60,7 % - на зниження добробуту їх родини, на погіршення ставлення влади до громадян (59,8 %), оплати праці (59,4 %), пенсійного забезпечення (56,9 %), міжнародного іміджу України (51,8 %). Наведені дані свідчать про незадоволення соціально-економічним становищем населення України, що й обумовило зростання протестних настроїв. Так, частка тих, хто вважає, що у разі значного погіршення умов життя потрібно вийти на вулицю з протестом, у грудні 2011 р. була помітно більшою (52 %), ніж частка тих, хто дотримується точки зору, що ліпше терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку (23,3 %) (табл. 2).}

^{____________
23 Громадська думка про підсумки 2011 року [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://razumkov.org.ua/ukr/news.php?news_id=386}

^{Таблиця 2}

^{Розподіл відповідей на запитання
"Що, на Вашу думку, ліпше - терпіти матеріальні труднощі заради збереження в країні порядку, чи в разі значного погіршення умов життя вийти на вулицю з протестом?"}

^{Упродовж 2011 р. найвищі показники бажання взяти участь у протестних акціях спостерігалися влітку. Разом з тим у грудні 2011 р. порівняно з лютим 2011 р. частка тих, хто заявив про свою готовність взяти учать у більшості різних форм протесту, збільшилася (табл. 3).}

^{Таблиця 3}

^{Розподіл відповідей на запитання "Чи готові Ви особисто взяти участь у таких акціях протесту для захисту своїх прав та інтересів?"}

^{Найчастіше як можливі причини участі в акціях протесту респонденти називають "значне підвищення цін на найнеобхідніше" (38,1 %), "невиплату зарплат" (32,3 %), "масове скорочення робочих місць" (27,3 %), "низький рівень заробітної плати" (24,8 %), "протест проти злочинності і беззаконня" (21,9 %), "протест проти свавілля місцевої влади" (20,4 %), "захист прав людей, чиї права були порушені" (18,9 %) (табл. 4).}

^{Специфічними для найпомітніших громадських виступів у 2011 р. стали: переважно соціально-економічний, а не політичний характер; намагання учасників акцій відстояти свої громадянські права, використовуючи переважно методи тиску; відсутність вираженого лідерства; спонтанність виникнення та швидкісне поширення протестів. Слід зазначити, що ситуація залишається нестабільною та вимагає суттєвого вдосконалення державної політики й вироблення нових управлінських підходів. Перебіг протестних виступів громадськості у 2011 р. виявив брак інструментів для ведення діалогу між владою та соціально-корпоративними організаціями, що не підпадають під дію Закону України "Про соціальний діалог в Україні" від 23 грудня 2010 р.}

^{Таблиця 4}

^{Розподіл відповідей на запитання "У яких випадках Ви могли б узяти участь у законних акціях протесту (мітингах, демонстраціях, пікетуваннях)?"*}

<sup>____________
* Респонденти могли дати всі необхідні варіанти відповіді</sup>

^{Загалом виокремимо такі основні тенденції активізації соціально орієнтованих громадських рухів у 2011 р.: зміна політичних чинників поширення громадської активності на соціально-економічні; збільшення незадоволеної соціально-економічним становищем значної частини населення України, що знайшло відображення у зростанні протестних настроїв у суспільстві; збільшення соціальної бази протестних акцій; радикалізація протестних акцій; зростання їх кількості за умов посилення кризових явищ.}