ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ОРІЄНТИРИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

1. ЦИВІЛІЗАЦІЙНІ ОРІЄНТИРИ ГУМАНІТАРНОГО РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

Цивілізаційна приналежність України - не питання для дискусії. Це доконаний факт. Українська Держава - невід'ємна складова європейського простору. На українських теренах знаходиться географічний центр Європи. Ще за часів славнозвісних київських князів - Володимира Великого, Ярослава Мудрого, Володимира Мономаха - Русь-Україна зробила власний історичний вибір, інкорпорувавшись у європейський ландшафт політично, економічно та релігійно. Відтоді утвердження європейської самодостатності посіло чільне місце у національній політиці Української Держави.

1.1. Здобутки та виклики у гуманітарній сфері: підсумки 20-ліття Незалежності

За новітній 20-літній період усамостійнення Україна довела, що євроінтеграція відноситься до розряду її базових стратегічних пріоритетів. Цей процес не обмежується суто політичним та економічним вимірами. Він має виражену гуманітарну складову.

У сув'язі з європейським контекстом повинна розвиватися національна система освіти. Приєднання Української Держави до Болонського процесу обумовило запровадження у вищих навчальних закладах країни Європейської кредитно-трансферної системи; введення системи ранжування вищих навчальних закладів відповідно до Берлінських принципів; Україна стала повноправним членом Європейського реєстру забезпечення якості у вищій освіті тощо. Чимало українських університетів є активними учасниками освітніх програм ЄС - Темпус, Еразмус Мундус, Жана Моне. Низка вітчизняних ВНЗ цілком продуктивно співпрацює з освітніми та науковими установами Європейського Союзу на основі двосторонніх угод, сприяючи входженню України до Європейського простору вищої освіти.

За роки суверенітету Україна зуміла зберегти потужну наукову традицію. Вітчизняні науковці знані на увесь світ своїми дослідженнями у таких галузях, як теоретична фізика, аерокосмічні технології, інформатика, імунобіотехнології, нейрофізіологія. Дедалі більшою мірою інтенсифікується наукове співробітництво між Українською Державою та Європейським Співтовариством. Україна активно бере участь у реалізації Сьомої рамкової програми ЄС із підтримки дослідницької діяльності (РП7). Показник успішності досліджень, виконаних вітчизняними фахівцями, за оціночними критеріями програми складає 20,2 %, що майже прирівнюється до середнього значення РП7 - 20,7 %. Це свідчить, що українська наука поступово займає належну нішу в науковому просторі Європи.

Помітні зрушення у сфері національної культури. На сьогодні сформовано засади державної культурної політики, визначено загальні вектори розвитку сектору культурних індустрій.

Національна культура слугує своєрідною візитною карткою Української Держави у міжнародному співтоваристві. Прикладом такої місії стала презентація культурних заходів України у Страсбурзі в листопаді 2011 р., зокрема визначної пам'ятки староукраїнської мови та літератури, символу незалежної України - Пересопницького Євангелія.

Справжнім культурним проривом України є включення до Списку світової спадщини ЮНЕСКО таких архітектурних шедеврів, як Софійський собор, Києво-Печерська Лавра, історичний центр Львова тощо. Ними, однак, далеко не вичерпується скарбниця культурних пам'яток України, яка завжди була, є і залишатиметься надалі частиною європейського культурного простору.

Позитивні трансформації відбулися у суспільно-релігійних відносинах. Динамічно розвивається конфесійна мережа країни. Релігійні організації успішно пройшли процес соціальної адаптації, ставши активними суб'єктами суспільного життя. Національна модель державно-церковної взаємодії еволюціонує в напрямку від сепараційної до партнерської. Вітчизняне законодавство щодо свободи совісті та віросповідання - найліберальніше у світі - сприяє творенню України як поліконфесійної європейської держави.

Доволі ефективно в Україні апробується проектний підхід до вирішення непростих завдань, що стоять перед державою і суспільством у гуманітарній сфері. Серед його переваг - конкретність завдань, результатів і відповідальності, можливість отримати необхідні результати не тільки у стратегічній, а й у короткотерміновій перспективі. Реалізацію деяких проектів уже розпочато. Йдеться про створення Національної електронної бібліотеки України, модернізацію телеканалу "Культура", розвиток вітчизняного кінематографа тощо. Немає сумніву, що успішне виконання означених проектів здатне консолідувати суспільство, надати потужного імпульсу його демократичному поступові.

Досвід суверенного буття України переконує, що повномасштабна імплементація гуманітарного потенціалу задля блага Української нації є справою нелегкою. До істотних перешкод насамперед відносяться такі.

1. Спорадичність, фрагментарність гуманітарної політики. Маючи у своєму розпорядженні чималий арсенал конкретних інструментів розвитку культурної, науково-освітньої, конфесійної сфер, ця політика позбавлена того концептуального "стрижня", який би гарантував їй органічну комплексність. Тому необхідно завершити широке громадське обговорення проекту Концепції гуманітарного розвитку України до 2020 року, розробленої українськими науковцями разом з робочою групою Громадської гуманітарної Ради при Президентові України; ухвалити цей документ як засадничий у гуманітарній політиці.

2. Політичні спекуляції на мовній, культурній, історичній, релігійній тематиці. Вони є серйозною перешкодою на шляху до національної консолідації, породжують конфліктогенну атмосферу в суспільстві.

3. Повільні темпи зближення освіти й науки. Це спричиняє істотне відставання національної науково-освітньої системи від європейської та ускладнює перспективи відповідного співробітництва.

4. Відсутність ефективної системи державного протекціонізму культурної сфери. Як наслідок, Україна має суттєві проблеми із захистом національного культурного спадку, наповнення власного інформаційного простору вітчизняним продуктом, що у свою чергу негативно позначається на утвердженні європейської ідентичності українців.

Здатність адекватно реагувати на означені загрози - запорука не лише сталого гуманітарного, а й усього суспільного розвитку України.

1.2. Впровадження європейських стандартів у правовому забезпеченні вітчизняної гуманітарної сфери

Задекларувавши себе на найвищому (конституційному) рівні правовою державою, Україна взяла на себе відповідні зобов'язання у нормативно-правовому забезпеченні всіх сфер суспільного життя. Європейські інтенції нашого гуманітарного поступу з необхідністю диктують нам вимоги не лише щодо забезпечення формальної законності та верховенства права, а й щодо дотримання європейських стандартів у гуманітарній сфері. Йдеться насамперед про гармонізацію вітчизняної нормативно-правової бази щодо гуманітарних питань із законодавством ЄС. Це питання досі остаточно не вирішене, хоча є вкрай актуальним. Відсутність такої гармонізації призводить не тільки до справедливої критики з боку європейських інституцій, а й до неповної реалізації конституційних прав громадян України у науково-освітній, культурно-інтелектуальній, інформаційній, соціальній сферах тощо.

Курс на вироблення та реалізацію нової ефективної гуманітарної політики неможливий без належного впровадження європейських стандартів у правовому забезпеченні вітчизняної гуманітарної сфери. Ключовим пріоритетом модернізації нормативно-правової бази має стати якісно нове змістове наповнення не тільки законів, а й підзаконних актів, виданих на їх виконання. Гуманітарна політика не повинна підмінятися популістськими деклараціями. Має бути створений чіткий юридичний механізм її втілення в життя. Зокрема, хотілося б закцентувати на досі незадовільному використанні у гуманітарній сфері механізмів, закладених Законом України "Про державно-приватне партнерство".

Ціннісним і світоглядним орієнтиром державної політики, ядром майбутньої нормопроектної роботи органів влади в гуманітарній сфері має стати нова Концепція гуманітарної політики. Повторюю, ухвалення цього стратегічного документа дасть суспільству розуміння того, якими мають бути ключові параметри архітектоніки кожного із секторів гуманітарного простору України. Це є також важливим і в контексті реалізації Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки "Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава".

Розвинена наука та якісна освіта - надійні запоруки стабільного економічного зростання. Саме тому вкрай важливо на організаційно-правовому рівні забезпечити європейські стандарти освіти, престиж інтелектуальної праці та європейський рівень оплати праці науковців. Ці пріоритети з необхідністю повинні знайти своє відображення у нормопроектній роботі органів влади, при внесенні змін до вже чинних нормативно-правових актів щодо вітчизняної гуманітарної сфери.

Шанобливе ставлення народу до власного історичного надбання - найперша ознака його високої цивілізованості. Якнайпильнішу увагу необхідно приділити європейському досвіду організаційно-правової охорони національної культурної спадщини (як матеріальної, так і нематеріальної). Зокрема, це стосується законодавчого визначення пріоритетності вимог охорони культурної спадщини над містобудівною діяльністю. Адже втрату унікального історичного артефакту загальнонаціонального чи світового масштабу неможливо компенсувати штрафом або кримінальним покаранням винної особи. Тому тут варто зосередитися насамперед на превентивних, а не каральних заходах.

При розробці заходів із модернізації правового та організаційного забезпечення вітчизняної гуманітарної сфери необхідно враховувати сучасні світові та європейські тенденції. До таких, зокрема, потрібно віднести деактуалізацію політики мультикультуралізму (що було визнано на найвищому політичному рівні лідерами провідних держав Європи - Німеччини, Франції та Великобританії). У випадку України це не повинно сприйматися як сигнал до ревізії традиційної для нашої держави політики етнонаціональної, культурної, релігійної толерантності. В цьому аспекті Україні є що продемонструвати світу: вона була, є і залишатиметься державою без "гарячих точок" міжетнічної ворожнечі та екстремізму, толерантною до культур народів, представники яких живуть на нашій землі.

1.3. Гуманітарна місія Євро-2012

Фінальна частина чемпіонату Європи з футболу 2012 р. (Євро-2012), яку спільно приймали Україна та Польща, - це не просто рейтинговий спортивний захід світового значення. Це масштабний комплексний проект, що має для двох держав виняткове політичне, економічне, гуманітарне та іміджеве значення. Для України це була реальна можливість наочно продемонструвати Європі та всьому світові успіхи, яких досягла наша держава за 20 років після відновлення свого суверенітету. І ми використали цю можливість для піднесення нашого міжнародного авторитету. Це істотний крок до повномасштабної європейської інтеграції України. Офіційне гасло Євро-2012 - "Творимо історію разом" - ще раз підкреслює нашу європейську ідентичність, причетність України до творення нової процвітаючої Європи.

Загальновизнано, що проведення спортивних заходів світового масштабу - найкращий імпульс для економічного та соціального розвитку держав. Економічні наслідки підготовки до Євро-2012 відчутні. Масштабне поліпшення транспортної інфраструктури - будівництво аеропортів, зведення спортивних споруд міжнародного класу та будівництво й реконструкція мережі спортивних баз широкого доступу, ремонт доріг, оновлення рухомого складу залізниць, запровадження європейських стандартів пасажирських перевезень, будівництво та реконструкція готелів - усі ці надбання десятиліттями служитимуть громадянам України.

Водночас цілком очевидно, що окрім економічних переваг, Євро-2012 принесло значні позитивні результати в багатьох гуманітарних аспектах.

Насамперед слід відзначити розвиток інституційного середовища, еволюцію основних галузей економіки знань, зростання якості людського капіталу.

В інституційній площині відбулося прийняття багатьох законодавчих актів, спрямованих на зближення нормативно-правової бази нашої держави з інституційно-правовим полем ЄС, започатковано переговори про безвізове пересування громадян, ініційовано та реалізовано низку проектів у рамках програм Добросусідства та Східного партнерства ЄС, спрямованих на розбудову в Україні інституційних елементів громадянського суспільства, активізацію українсько-польського транскордонного співробітництва, підвищення якості адміністрування локальних проектів на регіональному та місцевому рівнях, передачу Україні позитивного досвіду країн ЄС щодо проведення міжнародних спортивних мегазаходів, зокрема в контексті налагодження ефективних систем організаційного супроводу учасників і гостей турніру, гарантування їхньої безпеки, належного медичного обслуговування.

Європейський футбольний форум в Україні став блискучою нагодою для мільйонів європейців відкрити для себе Україну, її традиційну гостинність і багату культуру. Ближче знайомство сотень тисяч іноземних гостей з природною красою та різноманіттям української землі, багатством історичного минулого та культурними надбаннями нашої держави, поза сумнівом, заклало фундамент для потужного розвитку туристичної індустрії на багато років уперед.

Велику роль відіграло Євро-2012 у зміні стандартів життя, роботи, обслуговування, які заторкнуть цілі регіони України. Підвищилась якість людського капіталу. Насамперед це стосується поширення у суспільстві мовних навичок, перейняття українськими фахівцями досвіду адміністративно-управлінської та фахової діяльності від своїх партнерів із країн ЄС, розвитку персоналу, модернізації науково-освітньої сфери за європейським зразком тощо.

Підвищення кваліфікації персоналу та менеджменту підприємств у різних сферах діяльності активізує розвиток їхньої корпоративної культури, стимулює утвердження на ґрунті вітчизняного підприємництва цивілізованих форм господарської поведінки, зміну традицій ведення бізнесу, а відтак і наближення ринкової культури та суспільної психології в Україні до стандартів розвинених країн Європи.

Необхідність працювати в межах звичних для європейців стандартів, осучаснення механізмів ведення вітчизняної підприємницької та бізнесової діяльності, безумовно, змінюють ставлення до роботи, до якості послуг у цілого покоління менеджерів, підприємців, працівників соціальної сфери, багатьох тисяч молодих українців, задіяних у волонтерських програмах сприяння Євро-2012.

І це надбання, попри те, що його складно виміряти у кількісних показниках, має неабияке значення для "європеїзації" нашої країни, розбудови "спільного європейського дому" на українських землях.

Не варто забувати, що спортивні змагання такого високого рангу зазвичай виступають каталізатором інтересу населення до спорту, насамперед у підростаючого покоління. Разом з уже згаданим поліпшенням спортивної інфраструктури ми отримали чудову нагоду для того, щоб цей інтерес переріс у масове залучення дітей і молоді до безпосередніх занять спортом, спричинив популяризацію здорового способу життя. На цьому шляху можна і потрібно шукати вирішення таких актуальних соціальних проблем, як алкоголізм і наркоманія, фізична та моральна деградація.

Наступний аспект - це запровадження європейських стандартів у контексті розвитку сприятливих умов для соціальної адаптації інвалідів. Необхідність створення таких умов на спортивних об'єктах, транспорті, в готелях тощо, продиктована вимогами проведення Євро-2012, привела до подальшого утвердження відповідних цивілізованих підходів до людей з особливими потребами по всій країні.

Очевидно, що закріплення і подальший розвиток позитивних зрушень у гуманітарній сфері, обумовлених Євро-2012, потребують вивірених рішень на державному рівні. Наприклад, необхідна розробка цілісної довгострокової програми використання новітньої спортивної інфраструктури в інтересах розвитку масового, дитячого та юнацького спорту, оздоровлення широких кіл населення. Саме реалізація таких програм дозволила колишнім олімпійським столицям - Ванкуверу, Барселоні, Мюнхену, Пекіну - не лише забезпечити тривалий економічний ефект і нарощування людського капіталу, а й облаштувати життєвий простір в означених містах на доволі високому рівні.

Успішне проведення європейської футбольної першості - справа честі для держави. Адже вона відкриває Україні шлях до подальшої реалізації інших амбіційних спортивних проектів (зокрема таких, як "Олімпійська надія - 2022"). Однак найбільш важливе завдання для Української Держави - повною мірою використати ті можливості, які надали спортивні події світового масштабу для розвитку країни. Необхідно чітко визначити ключові "точки зростання" в економіці й гуманітарній сфері, завдяки яким вдасться зінтегрувати позитивні імпульси, отримані в ході підготовки і проведення Євро-2012, в довгострокову стратегію модернізації України.