Про відмінність в термінах "розміщення відходів" та "зберігання відходів"

Про відмінність в термінах "розміщення відходів" та "зберігання відходів"

Головні протиріччя і непорозуміння при оформленні дозвільних документів у сфері поводження з відходами та справляння відповідного екологічного податку пов'язані з неправильним розумінням термінів "розміщення відходів" та "зберігання відходів", які визначені у статті 1 Закону України "Про відходи" (далі - Закон).
Терміни "розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах" і "зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення)" спеціально визначені у статті 1 Закону, оскільки подальша доля цих відходів суттєво відрізняється.
Якщо розміщені відходи назавжди або практично на невизначений довготривалий термін будуть поховані або займуть певне місце на поверхні, то тимчасово зберігаються відходи згодом можуть бути передані на утилізацію або видалення, і зазначені остаточні операції можливо будуть проведені в інших місцях та іншими суб'єктами господарювання.
Таким чином, тимчасове зберігання відходів у контейнерах або урнах не є розміщенням відходів у розумінні статті 1 Закону.
 

Про віднесення місць тимчасового зберігання відходів до спеціально відведеним

Основне призначення спеціально відведених місць чи об'єктів - видалення відходів шляхом захоронення або знешкодження, тобто остаточні операції видалення. Наприклад, згідно зі статтею 21 Закону саме органи місцевого самоврядування приймають рішення про відвід (відведення) земельних ділянок для розміщення відходів і будівництва об'єктів поводження з відходами, оскільки саме розміщення відходів є найбільш небезпечним фактором впливу на екологічний стан оточуючих земельних ділянок.
Зазначені у листі місця тимчасового зберігання відходів, а саме контейнери для тимчасового зберігання відходів, не є місцями їх остаточного видалення і не відносяться до спеціально відведених місць чи об'єктів.
 

Про обов'язку сплачувати екологічний податок за розміщення відходів

Відповідно до пункту «і» статті 17 Закону суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що стягується за розміщення відходів.
Пунктом 14.1.223 Податкового кодексу України визначено термін "розміщення відходів", який суттєво відрізняється від аналогічного терміну, визначеного Законом України "Про відходи". У відповідності зі статтею 5 Податкового кодексу, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням Податкового кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення Податкового кодексу. У зв'язку з цим для вирішення порушеного питання Мінприроди пропонує звернутися за роз'ясненням до Державної податкової служби.