розпорядження безхазяйними відходами

До редакції тижневика звернулася наш читач, сільський голова однієї із сільських рад з проханням  надати юридичну консультацію на сторінках журналу з приводу вирішення екологічно-правової проблеми, яка турбує не лише її, а ще й кількох сільських голів району. Ситуація полягає в тому, що на території земель, які належать сільській раді і мають статус «землі колективної власності» (за межами населеного пункту), знаходиться хімсклад, біля якого розташовані 2 металеві ємкості з неопізнаними отрутохімікатами. Ці отрутохімікати не придатні для користування, їхня загальна вага більше 3 тонн. В металевих ємкостях вони перебувають більше 10 років, тому є загроза руйнації металу і витікання цих отрутохімікатів, що призведе до зараження навколишнього середовища, зокрема - земель та водойм навколо цих ємкостей.

Отрутохімікати належали колишньому КСП, яке функціонувало на території  сільської ради, про що свідчать відповідні акти, які зберігаються в районному управлінні сільського господарства. Після ліквідації КСП правонаступників не залишилося. Наразі прокуратура надала приписи з вимогою віднайти власника отрутохімікатів, або взяти правонаступництво на сільську раду, що зобов’яже її негайно прийняти міри по знешкодженню даних отруйних речовин. Як діяти в даній ситуації сільському голові?

Відповідно до статті 12 Закону України "Про відходи" відходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України N 1217 від 03.08.98 затверджено Порядок виявлення та обліку безхазяйних відходів. Відповідно до зазначеного Порядку підставами для здійснення процедур виявлення відходів та наступного їх обліку також можуть бути заяви (повідомлення) громадян, підприємств, установ та організацій, засобів масової інформації, результати штатних інспекційних перевірок органів Мінекоресурсів на місцях, санітарно-епідеміологічної служби, органів місцевого самоврядування тощо.

Заяви (повідомлення) про факти виявлення відходів розглядаються на черговому (позачерговому) засіданні постійно діючої комісії з питань поводження з безхазяйними відходами.

Комісія визначає кількість, склад, властивості, вартість відходів, ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища і здоров'я людини та вживає заходів! до визначення власника відходів.

У разі необхідності для визначення власника відходів та їх оцінки можуть залучатися правоохоронні органи, відповідні спеціалісти та експерти.

За результатами своєї роботи комісія складає акт, який передається до місцевої державної адміністрації чи органу місцевого самоврядування для вирішення питання про подальше поводження з відходами.

На підставі акта комісії місцеві державні адміністрації або органи місцевого самоврядування приймають рішення щодо подальшого поводження з відходами та в разі необхідності порушують справу про притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавства про відходи, та відшкодування заподіяної шкоди.

У разі визначення власника відходів він несе повну відповідальність за недодержання умов поводження з ними та незапобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище відповідно до положень Закону України "Про відходи".

Частиною другою статті дев'ятої Закону України "Про відходи" передбачено, що територіальні громади є власниками відходів, що утворюються на об'єктах комунальної власності чи знаходяться на їх території і не мають власника або власник яких невідомий (безхазяйні відходи).

Частиною третьою статті дев'ятої Закону України "Про відходи" передбачено, що держава є власником відходів, що утворюються на об'єктах державної власності чи знаходяться на території України і не мають власника або власник яких невідомий (крім відходів, зазначених у частині другій цієї статті), а також в інших випадках, передбачених законом. Від імені держави управління відходами, що є державною власністю, здійснюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Згідно ст. 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Відповідно до перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Враховуючи викладене, територіальна громада набуває права власності на безхазяйні відходи у випадку їх розміщення на території в межах населеного пункту. 

У випадку розміщення відходів на території поза межами населеного пункту право власності на них набуває держава.

Статтею 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення.

За статтею 12 Закону України "Про відходи" визначення режиму використання безхазяйних відходів покладається на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, якщо інше не передбачено законом.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування ведуть облік безхазяйних відходів і несуть відповідальність за комплексне використання таких відходів, додержання умов поводження з ними та запобігання їх негативному впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей.

Частиною третьою статті 22 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм.

До обов'язків органів місцевого самоврядування у сфері поводження з відходами віднесено забезпечення ліквідації несанкціонованих і неконтрольованих звалищ відходів (п. "и" ч. 1 ст. 21 Закону України "Про відходи") аналогічними повноваженнями наділені і місцеві державні адміністрації (п. "и", п. "м" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відходи").

Пунктом "а" частини 1 статті 42 Закону України "Про відходи" передбачено, що особи, винні в порушенні законодавства про відходи, несуть цивільну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збитків.

Підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України (стаття 43 Закону України "Про відходи").