Місцевий референдум — реальний крок до кращого майбутнього

Місцевий референдум — реальний крок до кращого майбутнього

Місцевий референдум — реальний крок до кращого майбутнього. 18 лютого під час проведення місцевого референдуму мешканці Слов’яногірська вирішували подальшу долю свого міста. На референдум було винесено два питання:

Чи згодні Ви з необхідністю перейменування міста Слов’яногірська в місто Святогірськ.

Чи згодні Ви, щоб Святогірськ був містом обласного підпорядкування.

Головною відмінністю цього референдуму було те, що інтереси мешканців, які йшли голосувати, були нероздільно пов’язані з інтересами владних структур міста. Подібну ід и лію в наш час зустрінеш не дуже часто. Всі розуміли і бачили перспективу існування міста з історичною назвою “Святогірськ” під обласним підпорядкуванням. І результати голосування про це дуже яскраво свідчать.

Всього взяло участь у голосування 71% виборців (2200 виборців), на перше питання позитивну відповідь дало 92% виборців, за друге питання 95% з тих, що прийшли голосувати. Донецька обласна організація Комітету виборців дуже ретельно спостерігала за перебігом подій, що відбувалися під час проведення референдуму. Ніяких порушень чинного законодавства зафіксовано не було. І це не дивно. Всім засобам масової інформації створювались сприятливі умови для якомога глибшого ознайомлення з ситуацією. Можна припустити, що цей референдум міг би боротися за титул найчеснішого в Україні, якби такий конкурс був влаштований.

Що стосується першого питання референдуму, то його корені сховані навіть не в минулому столітті. Святі Гори, село Банне, Красногірськ, селище Баннівське і, нарешті, Слов’яногірськ. Такі офіційні назви мало місто протягом багатовікової історії. Енциклопедичні довідники твердять, що перша назва походить від гір, які люди нарекли Святими, а вже потім вона закріпилась за монастирем, що тут виник ще за часів глибокої давнини. Що ж до назви Святогірськ, то вона існувала паралельно з назвою Святі Гори уже в 19 столітті. На протязі останніх років вже були неодноразові спроби перейменувати місто і надати йому історичну назву. Місцевою громадськістю при підтримці депутатів міської ради був ініційований збір підписів серед населення міста. Донецька обласна рада, прийнявши до уваги велику кількість підписів мешканців міста затвердила на сесії нову назву та подала пропозицію про перейменування до Верховної Ради. Але відповідь Верховної Ради полягала в тому, що лише місцевий референдум зможе вирішити цю проблему.

Якщо перше питання референдуму відноситься до історії і культури, то друге стосується суто економіки та фінансів. Саме місто є невеликим, але з розгалуженою сіткою санаторіїв, пансіонатів та баз відпочинку. Населення міста складає близько п’яти тисяч чоловік. Але влітку завдяки відпочиваючим, кількість мешканців досягає вісімдесяти тисяч чоловік. Невеличке курортне містечко приносить чималі кошти в бюджет міста Слов’янська, якому воно підпорядковано. А замість цього отримує мізерний бюджет. Для прикладу можна сказати, що на 2000 рік на благоустрій міста бюджетом було передбачено аж 8000 грн. При загальному бюджеті близько 400 тис. грн., потреба в мазуті для опалювання міста на рік складає 1млн. 200 тис.грн. Як сказали нам депутати міської ради, ця невідповідність призвела до того, що вже декілька років мешканці міста взимку просто замерзають.

Отже, мешканці міста обрали свій шлях подальшого розвитку, а чи призведе це до корінних змін в їхньому житті ми побачимо в недалекому майбутньому.

(Інформація оприлюднена ДОО КВУ, 19.02.2001 р.)