Місцевий референдум

 Місцеві референдуми

Референдум   — це спосіб прийняття громадянами України шляхом голосування законів України, інших рішень з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення [4].

§ 10. Місцевий референдум

Місцевий референдум   — це форма прийняття територіальною громадою рішень з питань, що належать до відання місцевого самоврядування, шляхом прямого голосування [18].

Правова регламентація організації і проведення місцевих референдумів у містах України здійснюється Конституцією України (статті 72–74), Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” та Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” (стаття 7).

Відповідно до Конституції України проводяться всеукраїнські референдуми, референдуми Республіки Крим та місцеві (в межах адміністративно-територіальних одиниць) референдуми. Рішення, прийняті місцевим референдумом, мають вищу юридичну силу щодо рішень місцевих рад, на території яких він проводиться. Рішення, що прийняті референдумом, не потребують будь-якого затвердження державними органами і можуть бути скасовані або змінені лише у порядку, встановленому Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

§11. Предмет місцевого референдуму

Предметом місцевого референдуму може бути прийняття, зміна або скасування рішень з питань, віднесених законодавством України до відання ОМС, а також прийняття рішень, які визначають зміст постанов міських (районних у містах) рад та їх виконавчих органів.

На місцеві референдуми можуть виноситися питання, віднесені законодавством України до відання ОМС, а також питання дострокового припинення повноважень відповідної міської ради та її голови. Винятково місцевими референдумами у відповідних адміністративно-територіальних одиницях розв’язуються питання про найменування або перейменування сільрад, селищ, міст, районів, областей; питання про об’єднання в одну однойменних адміністративно-територіальних одиниць, які мають спільний адміністративний центр. На місцеві референдуми не виносяться питання про скасування законних рішень органів державної влади і самоврядування вищого рівня; питання, віднесені до відання органів суду і прокуратури; питання, пов’язані з обранням, призначенням і звільненням посадових осіб, що належать до компетенції відповідної місцевої ради та її виконавчих органів.

У місцевому референдумі мають право брати участь громадяни України, які на день проведення референдуму досягли 18 років і постійно проживають відповідно на території України або області, району, міста, району в місті, селища, сільради. Будь-яке пряме чи непряме обмеження прав громадян України на участь у референдумі залежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, політичних поглядів, роду і характеру занять забороняються. У референдумах не беруть участі громадяни, визнані судом недієздатними, та особи, які утримуються в місцях позбавлення волі. Громадяни беруть участь у референдумі на рівних засадах. Кожний громадянин має один голос. Громадяни беруть участь у референдумі безпосередньо. Голосування під час референдуму є таємним.

Громадянам, політичним партіям, громадським організаціям, масовим рухам, трудовим колективам надається право безперешкодної агітації за пропозицію про оголошення референдуму, за прийняття рішення, що виноситься на референдум, а також проти пропозиції про оголошення референдуму, прийняття рішення. Для реалізації цього права зацікавленим особам і організаціям надаються приміщення для зборів, забезпечується можливість використання засобів масової інформації. Винесений на референдум проект рішення обговорюється в межах адміністративно-територіальної одиниці, де проводитиметься референдум. Діяльність державних і громадських органів, які беруть участь у підготовці і проведенні референдуму, здійснюється відкрито і гласно. Усі рішення, що стосуються референдуму, а також проекти законів, інших рішень, які виносяться на референдум, підлягають опублікуванню в засобах масової інформації. Представникам засобів масової інформації (ЗМІ) гарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов’язані з референдумом, і одержання інформації. У день проведення референдуму будь-яка агітація забороняється.

Новий місцевий референдум з питань, що раніше виносилися на референдум, може бути проведено не раніш як через рік від дня проведення попереднього референдуму з цих питань.

Прийняття рішень про проведення референдумів з питань, що не відносяться до відання місцевого самоврядування, тягне за собою відповідальність, передбачену законодавством. Особи, які перешкоджають шляхом насильства, обману, погроз або іншим шляхом вільному здійсненню громадянином України права брати участь у референдумі, вести до голосування агітацію, а також члени комісій з референдуму, посадові особи, які вчинили підробку документів референдуму, свідомо неправильний підрахунок голосів, порушили таємницю голосування або допустили інші порушення Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, несуть встановлену законодавством України відповідальність.

Підготовка і проведення місцевих референдумів здійснюється за рахунок відповідних місцевих бюджетів. Порядок фінансування підготовки і проведення референдумів визначається відповідними міськими радами.

§ 12. Призначення місцевих референдумів

Місцеві референдуми у містах призначаються відповідними міськими (районними у містах) радами. Міська рада призначає місцевий референдум на вимогу депутатів, що становлять не менш як половину від загального складу міської ради або на вимогу, підписану однією десятою частиною громадян України, які постійно проживають на території ОМС і мають право брати участь у референдумі.

Вимога депутатів, які становлять не менш як половину від загальної кількості депутатів міської ради, про проведення референдуму реалізується шляхом поіменного голосування на пленарному засіданні відповідної ради або шляхом збирання підписів депутатів. Підписи депутатів ради засвідчує голова відповідної ради.

§13. Громадська ініціатива

Право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму належить громадянам України, які постійно проживають на території міста (району міста) і мають право на участь у референдумі. Збирання підписів організують і здійснюють ініціативні групи референдуму, що утворюються відповідно до цього Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми”.

Ініціативна група референдуму в містах обласного значення утворюється на зборах за участю не менш як 200 громадян України, в містах районного значення — на зборах за участю не менш як 50 громадян України, які мають право на участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Не пізніше як за десять днів до проведення зборів з питання місцевого референдуму їх ініціатори повинні письмово повідомити про час, місце і мету зборів голову місцевої ради, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум. Перед початком зборів проводиться реєстрація учасників зборів, складається їх список із зазначенням прізвищ, імен та по батькові, місця проживання. На зборах обираються їх голова і секретар; порядок денний повинен передбачати обговорення доцільності проведення референдуму та формулювання питання, що пропонується до обговорення. У разі схвалення більшістю учасників зборів пропозиції про проведення референдуму та затвердження формулювання питань, що пропонується на нього винести, обирається ініціативна група, якій доручається організація збирання підписів громадян.

Ініціативна група місцевого референдуму складається не менш як з 10 громадян України, які мають право брати участь у референдумі і постійно проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Про проведення зборів складається протокол із зазначенням результатів голосування з питань порядку денного. Документи проведених зборів — список їх учасників, протокол зборів, точне формулювання питання, що пропонується винести на референдум, та список членів ініціативної групи із зазначенням даних документів, що посвідчують їх особи, підписують голова і секретар зборів.

Ініціативні групи місцевого референдуму реєструються головами місцевих рад, у межах території яких пропонується провести місцевий референдум. Для реєстрації ініціативної групи голові відповідної ради подаються документи зборів громадянин, а також підписане членами ініціативної групи зобов’язання про додержання ними законодавства України про референдум. У разі відповідності поданих документів вимогам Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” голова відповідної ради ОМС у 10-денний строк реєструє ініціативну групу місцевого референдуму, після чого у триденний строк видає ініціативній групі місцевого референдуму свідоцтво про реєстрацію та посвідчення членів ініціативної групи за формами, що встановлюються Президією Верховної Ради України. У свідоцтві про реєстрацію ініціативної групи місцевого референдуму на основі списків громадян, які брали участь в останньому за часом референдумі, або списків виборців останніх за часом виборів зазначається точна кількість громадян, підписи яких необхідні для підтримки вимоги про проведення місцевого референдуму, та термін збирання підписів. Під час реєстрації ініціативних груп місцевого референдуму їм має бути присвоєно порядкові номери і найменування, що відповідають найменуванням відповідних рад ОМС. Відомості про реєстрацію ініціативних груп публікуються у пресі. Загальна кількість створюваних ініціативних груп по кожному референдуму не обмежується. Плата за реєстрацію ініціативних груп не стягується. Ради народних депутатів, інші державні органи та установи України не несуть витрат, пов’язаних з організацією і діяльністю ініціативних груп. Відмова у реєстрації ініціативної групи або відсутність рішення про реєстрацію можуть бути оскаржені членами ініціативної групи у суд за місцем знаходження відповідної Ради народних депутатів.

§14. Збір підписів

Від дня одержання свідоцтва про реєстрацію ініціативна група має право організовувати та безперешкодно здійснювати збирання підписів на листах для підписів громадян під вимогою про проведення референдуму (підписних листах). Загальний термін збирання підписів з питання про проведення місцевого референдуму не повинен перевищувати одного місяця від дня одержання свідоцтва про реєстрацію першої зі створених по даному референдуму ініціативних груп. На кожному підписному листі повинно бути найменування, порядковий номер ініціативної групи, порядковий номер підписного листа та формулювання питання, що пропонується винести на референдум. Члени ініціативної групи повинні попередити громадянина України, що його підпис може бути поставлено лише на одному підписному листі під даною вимогою про проведення референдуму. Громадянин України, який підтримує вимогу про проведення референдуму, ставить свій підпис на підписному листі, зазначаючи при цьому своє прізвище, ім’я та по батькові, дату підписання. Член ініціативної групи зазначає у підписному листі згідно з документами громадянина дату його народження та місце постійного проживання. За відсутності у громадянина документа, що посвідчує особу, підпис громадянина вважається недійсним і не зараховується. Після заповнення підписного листа в ньому робиться запис про загальну кількість підписів громадян. Правильність відомостей, занесених до підписного листа, засвідчується підписами двох членів ініціативної групи. Протягом десяти днів від дня останнього за часом підпису громадян на підписному листі і не пізніше зазначеного терміну збирання підписів під даною вимогою про проведення референдуму підписи членів ініціативної групи на підписному листі повинні бути засвідчені посадовою особою, спеціально призначеною для цього головою ради ОМС, що зареєструвала ініціативну групу місцевого референдуму.

Під час збирання підписів голова відповідної місцевої ради, організовує перевірку зазначених у підписних листах відомостей. Якщо порушення допущено під час збирання підписів для проведення місцевого референдуму, рішення про припинення діяльності членів ініціативної групи, визнання недійсними посвідчень, підписних листів та підписів окремих громадян приймається у 10-денний строк головою тієї місцевої ради, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму. У разі повторного порушення порядку збирання підписів ініціативною групою голова місцевої ради, де зареєстрована ініціативна група місцевого референдуму, може прийняти рішення про припинення діяльності ініціативної групи, визнання недійсними свідоцтва про її реєстрацію, посвідчень членів групи, підписних листів або підписів окремих громадян, внесених до підписних листів з порушеннями. Документи ініціативної групи місцевого референдуму та зібрані нею підписні листи передаються до відповідної місцевої ради. Підписи громадян на переданих підписних листах, за винятком визнаних недійсними, враховуються при остаточному підрахунку загальної кількості підписів громадян України, які вимагають проведення референдуму.

Після завершення збирання підписів ініціативна група у триденний строк складає підсумковий протокол, в якому зазначається загальна кількість підписів громадян, зібраних на території відповідної місцевої ради, дата реєстрації ініціативної групи, дата закінчення збирання підписів. Підписні листи місцевого референдуму по акту передаються на зберігання голові ради ОМС, у межах території якого пропонується провести референдум. Підписні листи зберігаються протягом двох місяців після проведення референдуму. В акті зазначається загальна кількість підписних листів та підписів громадян. Акт у трьох примірниках підписується не менш як трьома членами ініціативної групи та головою відповідної ради або його заступником. Якщо у підписних листах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підписи не враховуються. Голова ради ОМС, у межах території якої пропонується провести місцевий референдум, забезпечує реєстрацію документів, надісланих усіма ініціативними групами місцевого референдуму з даного питання; протягом 15 днів від дня надходження відповідних документів організує проведення вибіркової або повної перевірки вірогідності надісланих документів та підбиття підсумків збирання підписів за участю представників усіх ініціативних груп місцевого референдуму з даного питання, про що складається акт. Акт підписується головою місцевої ради та представниками усіх ініціативних груп, після чого питання про проведення місцевого референдуму виноситься на розгляд сесії відповідної ради. У разі, якщо у визначений цим Законом строк під вимогою про проведення референдуму не зібрано достатньої кількості підписів громадян України, місцевий референдум не проводиться, про що приймається рішення головою місцевої ради, у межах території якої пропонувалося провести референдум.

§ 15. Рішення місцевої ради про проведення референдуму

Місцева рада після одержання належним чином оформленої пропозиції приймає на сесії у місячний строк одне з таких рішень: 1) про призначення референдуму; 2) про відхилення пропозиції про проведення референдуму у разі наявності серйозних порушень Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, які впливають на підстави для призначення референдуму; 3) про прийняття рішення, яке пропонується у вимозі про призначення референдуму, без наступного проведення референдуму.

У рішенні про призначення референдуму визначається дата проведення референдуму, зазначається назва проекту закону, рішення, зміст питання, що виноситься на референдум. Дата проведення місцевого референдуму призначається не раніше ніж за місяць і не пізніше ніж за два місяці від дня прийняття рішення про проведення референдуму. Повідомлення про призначення референдуму та зміст проекту рішення, іншого питання, що виноситься на референдум, оголошується в місцевих засобах масової інформації у 10-денний строк після прийняття рішення про його призначення.

§ 16. Дільниці для голосування

Для проведення голосування і підрахунку голосів під час проведення референдумів територія ОМС ділиться на дільниці для голосування. Дільниці для голосування утворюються також у військових частинах, лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, місцях перебування громадян, розташованих у важкодоступних районах, а також на суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні. Дільниці для голосування утворюються міськими Радами народних депутатів або їх головами. У військових частинах дільниці для голосування утворюються відповідними радами або їх головами за поданням командирів частин або військових з’єднань. На суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні, дільниці для голосування утворюються відповідними радами або їх головами за місцем порту приписки судна. Дільниці для голосування утворюються не пізніше ніж за 20 днів до місцевого референдуму. У військових частинах, а також у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають у день проведення референдуму у плаванні, дільниці для голосування утворюються у той самий термін, а у виняткових випадках — не пізніше ніж за п’ять днів до референдуму. Дільниці для голосування утворюються з кількістю від 20 до 3000 громадян, які мають право брати участь у референдумі, а в разі потреби — з меншою або більшою кількістю громадян. Рада народних депутатів або її голова сповіщає громадян про межі кожної дільниці для голосування з зазначенням місця знаходження дільничної комісії з референдуму і приміщення для голосування.

§17. Комісії з референдуму

Для підготовки і проведення місцевого референдуму в межах міста, де він проводиться, утворюються міська комісія з референдуму та дільничні комісії з референдуму. У разі оголошення і проведення одночасно двох або кількох референдумів комісії є спільними для всіх одночасно оголошуваних референдумів. Комісії з референдуму можуть бути утворені на основі існуючих виборчих комісій. У разі, якщо референдум проводиться одночасно з виборами до Верховної Ради України або Президента України, може бути утворено спільні комісії з референдуму та виборів.

Міська (районна у місті) комісія:

• організує підготовку і проведення відповідно місцевого референдуму, здійснює на території міста контроль за виконанням Закону України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” і забезпечує його однакове застосування;
• розподіляє кошти по комісіях з референдуму; контролює забезпечення їх приміщеннями, транспортом, зв’язком і розглядає інші питання матеріально-технічного забезпечення референдуму;
• заслуховує повідомлення дільничних комісій з референдуму, керівників місцевих органів державного управління, підприємств, установ і організацій у питаннях, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдуму;
• здійснює нагляд за своєчасним поданням дільничними комісіями з референдуму для загального ознайомлення списків громадян, які мають право брати участь у референдумі;
• забезпечує виготовлення бюлетенів для голосування і постачання їх дільничним комісіям з референдуму;
• утворює лічильні групи для підбиття підсумків референдуму, підбиває підсумки референдуму на території відповідної ради;
• встановлює результати місцевого референдуму, що проводиться в межах адміністративно-територіальної одиниці, де діє відповідна комісія з референдуму; розглядає заяви і скарги на рішення і дії дільничних комісій з референдуму і приймає з цих питань остаточні рішення.

Дільнична комісія з референдуму утворюється у складі 5–19 членів міськими радами або їх головами не пізніше ніж за 15 днів до місцевого референдуму. У разі потреби за рішенням відповідної Ради народних депутатів або її голови кількісний склад дільничної комісії з референдуму може бути збільшено або зменшено. Представники до складу дільничної комісії з референдуму висуваються міськими, районними в містах органами політичних партій, масових рухів, громадських організацій або їх виконавчими органами, трудовими колективами або їх радами, колективами професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, громадськими селищними, сільськими, вуличними, квартальними, дільничними, домовими комітетами, зборами громадян за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах. У трудових колективах, колективах професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів чисельністю понад 200 чоловік висування представників до складу дільничної комісії з референдуму може проводитись на зборах колективів цехів, відділів, дільниць, бригад та інших підрозділів, якщо в цих підрозділах нараховується не менш ніж 20 осіб. Голова, заступники голови і секретар дільничної комісії з референдуму обираються на її першому засіданні.

Дільнична комісія з референдуму:

• вивішує в приміщенні дільниці текст проекту рішення, що виноситься на референдум, надає громадянам можливість ознайомлення з ним під час підготовки до проведення референдуму і в день голосування;
• складає список громадян, які мають право брати участь у референдумі, по дільниці;
• проводить ознайомлення громадян із списком, приймає і розглядає заяви про неправильності в списку та розв’язує питання про внесення до нього відповідних змін;
• приймає від громадян, які змінили місце свого перебування в період між поданням списків для загального ознайомлення і днем референдуму, бюлетені у закритих конвертах і забезпечує таємницю волевиявлення громадян;
• сповіщає громадян про день проведення референдуму і місце голосування;
• забезпечує підготовку приміщення для голосування і скриньок для голосування;
• організує голосування в день проведення референдуму на дільниці;
• утворює лічильну групу для підрахунку голосів, провадить підрахунок голосів, поданих на дільниці для голосування;
• розглядає заяви і скарги з питань підготовки референдуму та організації голосування і приймає щодо них рішення.

Засідання комісії з референдуму є правомочними, якщо в них бере участь не менш ніж дві третини складу комісії. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів від загального складу комісії. Члени комісії, які не погоджуються з її рішенням, мають право висловити окрему думку, що в письмовій формі додається до протоколу засідання з референдуму. Рішення комісії з референдуму, прийняті в межах її повноважень, є обов’язковими для виконання всіма державними і громадськими органами, підприємствами, установами і організаціями. Рішення і дії комісії з референдуму можуть бути оскаржені у вищестоящу комісію з референдуму, а також у суді. Особа, яка входить до складу комісії з референдуму, за її рішенням може звільнятися в період підготовки і проведення референдуму від виконання виробничих або службових обов’язків із збереженням середньої заробітної плати за рахунок коштів, що виділяються на проведення референдуму.

Державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов’язані сприяти комісіям з референдуму у здійсненні ними своїх повноважень, надавати необхідні для їх роботи відомості і матеріали. Комісія з референдуму має право звертатися в питаннях, пов’язаних з підготовкою і проведенням референдуму, у державні і громадські органи, до підприємств, установ, організацій, службових осіб, які зобов’язані розглянути окреслене питання і дати комісії з референдуму відповідь не пізніше як у триденний строк.

§18. Списки громадян

Голови міських, районних у містах рад забезпечують організацію обліку громадян, які мають право брати участь у референдумі, та складання відповідних списків і передають списки дільничним комісіям з референдуму. Список громадян, які мають право брати участь у референдумі, складається по кожній дільниці для голосування і підписується головою і секретарем дільничної комісії з референдуму. Для складання списку дільнична комісія може залучати представників громадськості. Списки військовослужбовців, які перебувають у військових частинах і мають право брати участь у референдумі, а також членів сімей військовослужбовців та інших громадян, якщо вони проживають у районах розташування військових частин, складаються на основі даних, що подаються командирами військових частин. Військовослужбовці, які проживають поза військовими частинами, включаються в списки за місцем проживання на загальних підставах. Списки громадян по дільницях для голосування, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, складаються на основі даних, що подаються керівниками зазначених установ. Громадянин може бути занесений у список громадян, які мають право брати участь у референдумі, лише на одній дільниці для голосування. Громадяни, які проживають на території даної дільниці для голосування і з якихось причин пропущені в списку, включаються до нього за рішенням дільничної комісії з референдуму.

Списки громадян подаються для загального ознайомлення за десять днів до референдуму. На діль­ницях для голосування, утворених в лікарнях та інших стаціонарних лікувальних закладах, а також у виняткових випадках у військових частинах, на суднах, які перебувають в день рефе­рен­ду­му у плаванні, списки громадян подаються за два дні до референдуму. Громадянам забезпе­чуєть­ся можливість ознайомитися із списком і перевірити правильність його складення в при­мі­щен­ні дільничної комісії з референдуму. Кожному громадянину надається право оскаржити не­вне­сен­ня, неправильне внесення в список або вилучення із списку, а також допущені в ньому неточ­ності в зазначенні даних про нього. Заява про неправильності в списку розглядається дільничною комісією з референдуму, яка зобов’язана не пізніш як у дводенний строк, а напередодні і в день референдуму — негайно розглянути заяву, внести необхідні виправлення в список або видати заявнику копію мотивованого рішення про відхилення його заяви. Це рішення може бути оскаржено в суді, який зобов’язаний розглянути скаргу в триденний строк. Виправлення в списку відповідно до рішення суду провадиться негайно дільничною комісією з референдуму.

При зміні громадянином місця свого перебування в період між поданням списків для загального ознайомлення і днем референдуму дільнична комісія з референдуму на прохання громадянина і після пред’явлення паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу, видає бюлетень для голосування. В одержанні бюлетеня для голосування громадянин розписується у списку осіб, які можуть брати участь у референдумі. Заповнений бюлетень у закритому конверті опускається громадянином в опломбовану або опечатану скриньку і зберігається дільничною комісією з референдуму до дня референдуму.

У бюлетені для голосування міститься назва проекту (проектів) рішення, що виноситься на референдум, і пропонується громадянину відповісти “так” або “ні” на питання про прийняття або відхилення цього проекту (проектів). У разі винесення на референдум двох або кількох питань для кожного з цих питань встановлюється окремий бюлетень. У разі проведення одночасно двох або кількох референдумів бюлетені для голосування, які використовуються під час кожного з них, повинні відрізнятися за кольором. Зміст і форма бюлетенів для голосування при проведенні місцевого референдуму встановлюються міськими, районними у містах радами. Зміст бюлетеня не може суперечити суті формулювання питання, визначеного у вимозі громадян України про проведення референдуму. Бюлетені для голосування друкуються українською мовою, а в разі необхідності й іншими мовами, якими користуються громадяни дільниці для голосування, що мають право брати участь у референдумі. Бюлетені для голосування вручаються дільничним комісіям з референдуму не пізніше ніж за десять днів до місцевого референдуму.

§ 19. Голосування

Під час референдуму голосування проводиться в день референдуму з 7 до 20 години. Про час і місце голосування дільнична комісія з референдуму сповіщає громадян не пізніше як за десять днів до референдуму. На дільницях, утворених у військових частинах, у важкодоступних районах, на суднах, які перебувають в день референдуму у плаванні, дільнична комісія може оголосити голосування закінченим раніше 20 години, якщо проголосували усі громадяни за списком.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, у яких повинні бути обладнані в достатній кількості кабіни або кімнати для таємного голосування, визначені місця видачі бюлетенів і встановлені скриньки для голосування. Скриньки для голосування встановлюються таким чином, щоб громадяни, підходячи до них, обов’язково проходили через кабіни або кімнати для таємного голосування. Відповідальність за організацію голосування, забезпечення таємниці волевиявлення громадян, обладнання приміщень і підтримання в них необхідного порядку несе дільнична комісія з референдуму. В день референдуму перед початком голосування скриньки для голосування перевіряє, пломбує або опечатує голова дільничної комісії з референдуму в присутності членів комісії. Кожний громадянин голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Бюлетені для голосування видаються дільничною комісією з референдуму на підставі списку громадян після пред’явлення громадянином паспорта або іншого документа, який посвідчує його особу. Одержанні бюлетеня для голосування громадянин засвідчує підписом. У випадках, коли окремі громадяни за станом здоров’я або з інших причин не можуть прибути в приміщення для голосування, дільнична комісія з референдуму на їх прохання доручає окремим членам комісії організувати голосування в місці перебування цих громадян.

Бюлетені для голосування заповнюються голосуючим у кабіні або кімнаті для таємного голо­сування. Під час заповнення бюлетенів забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Громадянин, який не має можливості самостійно заповнити бюлетені, має право запросити в кабіну або кімнату для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім члена комісії з референдуму. Громадянин під час заповнення бюлетеня викреслює в ньому одне з двох слів: “так” або “ні”. У разі проведення одночасно двох чи кількох референдумів або винесення на референдум двох чи кількох питань громадянин одержує і заповнює бюлетені окремо по кожному з референдумів та питань. Заповнені бюлетені голосуючий опускає у скриньку для голосування.

§ 20. Підрахунок голосів

Підрахунок голосів на дільниці для голосування проводиться дільничною комісією з референдуму. Скриньки, а також закриті конверти, передані дільничній комісії голосуючими, які змінили місце свого перебування, розкриваються дільничною комісією з референдуму після оголошення головою комісії про закінчення голосування. Перед розкриттям скриньок і конвертів усі невикористані бюлетені для голосування підраховуються і погашаються дільничною комісією з референдуму. Дільнична комісія з референдуму за списком громадян, які мають право брати участь у референдумі, встановлює загальну кількість громадян на дільниці, а також кількість громадян, які одержали бюлетені і передали закриті конверти. На підставі бюлетенів, що були у скриньках і конвертах, комісія встановлює: загальну кількість громадян, які взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум проекту рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. Визнаються недійсними бюлетені для голосування невстановленого зразка, а також бюлетені, які не містять точно висловленого рішення громадян. Якщо виникають сумніви у дійсності бюлетеня, питання вирішується дільничною комісією з референдуму шляхом голосування. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні дільничної комісії з референдуму і заносяться до протоколу. У разі проведення одночасно двох або кількох референдумів протокол по кожному з них складається окремо. Протокол підписується головою, заступником голови, секретарем і членами комісії і негайно надсилається у відповідну міську (районну в місті) комісію з референдуму.

На підставі протоколів дільничних комісій з референдуму міська, районна в місті комісія з референдуму визначає: загальну кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі, кількість громадян, які одержали бюлетені; кількість громадян, які взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення поставленого на референдум проекту рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість бюлетенів, визнаних недійсними. Результати підрахунку голосів розглядаються на засіданні відповідної комісії і заносяться до протоколу. Протокол з результатами підрахунку голосів або результатами референдуму підписується головою, заступниками голови, секретарем і членами відповідної комісії з референдуму. Відповідна комісія з референдуму може визнати результати референдуму недійсними через допущені в ході голосування або під час підрахунку голосів порушення Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”. Проект рішення вважається ухваленим громадянами, якщо за нього було подано більшість голосів громадян від числа тих, хто взяв участь у референдумі. Референдум визнається таким, що не відбувся, якщо в ньому взяло участь менше половини громадян, внесених у списки для голосування. Повідомлення про результати референдуму публікуються відповідною комісією не пізніше як на десятий день після референдуму. У повідомленні вказується: загальна кількість громадян, які мають право брати участь у референдумі; кількість громадян, які взяли участь у голосуванні; кількість громадян, які голосували за схвалення винесеного на референдум проекту рішення, і кількість громадян, які голосували проти його схвалення; кількість недійсних бюлетенів.

На засіданнях комісій з референдуму при підрахунку голосів і визначенні результатів голосування мають право бути присутніми представники трудових колективів, громадських організацій, політичних партій, масових рухів, колективів професійно-технічних, середніх спеціальних і вищих навчальних закладів, зборів громадян за місцем проживання і військовослужбовців по військових частинах, органів державної влади. Повноваження зазначених представників засвідчуються письмовим дорученням або посвідченням. Про намір представників бути присутніми в день проведення референдуму у приміщеннях для голосування або на засіданнях комісій з референдуму повинно бути повідомлено відповідним комісіям не пізніше як за два дні до голосування. Втручання зазначених представників у роботу комісій з референдуму не допускається. Представникам може бути відмовлено у присутності на засіданнях комісій з референдуму лише у випадках, коли у них немає відповідних письмових доручень або посвідчень. Представникам засобів масової інформації ґарантується безперешкодний доступ на всі збори і засідання, пов’язані з проведенням референдумів. Комісії з референдуму, державні органи надають їм інформацію, пов’язану з проведенням референдуму.

Якщо під час проведення місцевого референдуму було допущено грубі порушення законодавства, міська, районна у місті ради у 15-денний строк можуть призначити повторний місцевий референдум на всій території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або її частини. У такому випадку може бути прийнято рішення про утворення комісій з референдуму в новому складі.

§21. Рішення, прийняті референдумом

Рішення, прийняті референдумом , оприлюднюються у встановленому законодавством України порядку опублікування правових актів місцевих рад і вводяться в дію з моменту їх опублікування, якщо у самому рішенні не визначено інший строк. Датою прийняття рішення вважається день проведення референдуму.

Зміна або скасування рішень, прийнятих референдумом, проводиться також референдумом. Зміну або скасування рішень, прийнятих референдумом, може здійснити також міська рада (районна у місті) більшістю не менш як дві третини від загальної кількості депутатів з обов’язковим затвердженням на референдумі, який повинен бути проведений протягом шести місяців після внесення зміни або скасування.

З метою виявлення волі громадян при вирішенні важливих питань місцевого значення у передбаченому Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми” порядку можуть проводитись місцеві дорадчі опитування громадян України (консультативні референдуми). Результати дорадчого опитування розглядаються і враховуються при прийнятті рішень відповідними державними органами. Якщо проекти рішень міської ради не відповідають результатам відповідного місцевого дорадчого опитування, такі рішення можуть бути прийняті лише більшістю не менш ніж дві третини від загальної кількості депутатів відповідної міської ради.

Консультативні референдуми не мають вищої юридичної сили по відношенню до рішень рад ОМС і потребують затвердження відповідною радою. Новий консультативний референдум може бути проведений у будь-який час.

Опитування громадської думки, що проводяться в іншому порядку, ніж передбачено Законом України „Про всеукраїнський та місцеві референдуми”, або з питань, які відповідно до цього Закону не можуть виноситися на місцевий референдум, не мають статусу дорадчого опитування громадян України (консультативного референдуму) і правових наслідків, що з цього випливають.

На нашу думку, на місцевий референдум слід виносити лише ті питання, які є надзвичайно важливими для майбутнього розвитку громади і відносно яких не існує чітко визначеної згоди мешканців міста. Складна процедура організації і проведення місцевих референдумів обмежують можливості застосування цього методу прийняття рішень, що засвідчує мала кількість проведених в Україні референдумів.

 Контрольні запитання

1. Що може бути предметом місцевого референдуму?
2. Які питання не можуть виноситися на місцевий референдум?
3. Хто має право ініціативи у збиранні підписів під вимогою про призначення місцевого референдуму?
4. Яким чином утворюється ініціативна група референдуму?
5. У який строк місцева рада приймає рішення щодо проведення референдуму?
6. У випадку, якщо місцевий реферндум проводиться одночасно з виборами до Верховної Ради України, яким законом керується у своїй діяльності міська комісія з референдуму?
7. Що вважається датою прийняття рішення за результатами референдуму?
8. Яким чином можна змінити або скасувати рішення, ухвалені референдумом?
9. У чому особливість консультативного референдуму?

Питання для обговорення

1. Назвіть та поясніть основні недоліки місцевого референдуму як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.
2. Назвіть та поясніть основні переваги і можливості від місцевого референдуму як форми участі громадян у місцевому самоврядуванні.