Закон України

Про службу в органах місцевого самоврядування

(проект)

Цей Закон визначає принципи, правові та організаційні засади служби в органах місцевого самоврядування, правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування, умови та порядок реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів 

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) адміністративні посади служби в органах місцевого самоврядування – це посади, на які особи затверджуються відповідною радою або призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі або за іншою процедурою, передбаченою законодавством України;

2) виборні посади служби в органах місцевого самоврядування – це посади, на які особи обираються територіальною громадою або відповідною радою у порядку, визначеному законодавством України;

3) посада служби в органах місцевого самоврядування – визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця органу місцевого самоврядування з установленими відповідно до законодавства посадовими обов’язками у межах повноважень, зазначених у пункті 4 цієї частини; посади служби в органах місцевого самоврядування поділяються на виборні та адміністративні;

4) посадова особа місцевого самоврядування – громадянин України, який займає виборну або адміністративну посаду служби в органах місцевого самоврядування, отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету та виконує визначені для цієї посади повноваження щодо:

підготовки проектів актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, організації виконання та здійснення контролю за їх виконанням;

підготовки та реалізації проектів і планів соціально-економічного та культурного розвитку відповідних населених пунктів і територій;

надання адміністративних послуг;

управління персоналом, комунальним майном, об’єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст;

реалізації інших повноважень відповідного органу;

5) посадові обов’язки – це перелік функцій і повноважень, закріплених за посадою служби в органах місцевого самоврядування, які зобов’язана виконувати посадова особа місцевого самоврядування та які для посадовця, що займає адміністративну посаду, встановлені його посадовою інструкцією;

6) профіль професійної компетентності посади служби в органах місцевого самоврядування – комплексна характеристика посади служби в органах місцевого самоврядування, що містить визначення змісту виконуваної за посадою роботи та перелік спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних посадовій особі  місцевого самоврядування для виконання посадових обов’язків;

7) служба в органах місцевого самоврядування – професійна, на постійній основі діяльність посадових осіб місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та виконання окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законами України;

8) служба персоналу – окремий структурний підрозділ чи посадова особа місцевого самоврядування, що забезпечує здійснення керівником органу місцевого самоврядування своїх повноважень, відповідає за документальне оформлення вступу на службу в органах місцевого самоврядування, її проходження та припинення, добір персоналу, планування та організацію заходів з питань підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування, а також виконує інші функції, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами;

9) службові обов’язки – сукупність обов’язків посадової особи місцевого самоврядування, визначених законом, правилами внутрішнього службового розпорядку відповідного органу місцевого самоврядування, та його посадових обов’язків;

10) рівень професійної компетентності особи – характеристика особи, що визначається її освітньо-кваліфікаційним рівнем, досвідом роботи та рівнем володіння спеціальними знаннями, уміннями та навичками;

11) функції з обслуговування – діяльність працівників апарату сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради та їх виконавчого комітету, відділу, управління, іншого утвореного такою радою виконавчого органу, виконавчого апарату обласної, районної, Севастопольської міської ради, яка не передбачає здійснення повноважень, визначених пунктом 4 цієї частини.

Терміни „близькі особи”, „конфлікт інтересів”, „корупційне правопорушення”, „корупція” у цьому Законі вживаються у значеннях, визначених Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції”.

Стаття 2. Сфера дії Закону

1. Цей Закон регулює відносини, що виникають у зв’язку із вступом на службу в органи місцевого самоврядування, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус посадової особи місцевого самоврядування.

2. Дія цього Закону не поширюється на:

депутатів місцевих рад, які не займають на постійній основі посад в органах місцевого самоврядування;

працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування;

працівників підприємств, установ та організацій, а також інших суб’єктів господарювання комунальної форми власності.

3. Перелік посад працівників органів місцевого самоврядування, які виконують функції з обслуговування, визначається керівником органу місцевого самоврядування згідно з критеріями, встановленими спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

Стаття 3. Принципи служби в органах місцевого самоврядування 

Служба в органах місцевого самоврядування здійснюється на таких основних принципах:

1) верховенство права;

2) пріоритет прав та свобод людини і громадянина;

3) патріотизм, служіння територіальній громаді та Українському народу;

4) законність;

5) дотримання прав місцевого самоврядування;

6) самостійність кадрової політики в органах місцевого самоврядування;

7) рівний доступ до служби в органах місцевого самоврядування;

8) професіоналізм;

9) доброчесність;

10) політична неупередженість;

11) прозорість діяльності;

12) підзвітність, підконтрольність;

13) персональна відповідальність посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 4. Правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування

1. Правове регулювання служби в органах місцевого самоврядування здійснюється Конституцією України, цим Законом, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”, іншими законами, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної служби, а також актами органів місцевого самоврядування, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими в межах їх компетенції.

2. Законодавство про працю та про державну службу поширюється на посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, що не врегульовані цим Законом.

Стаття 5. Фінансування служби в органах місцевого самоврядування

Фінансування служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.

Стаття 6. Класифікація посад в органах місцевого самоврядування

1. Посади в органах місцевого самоврядування залежно від характеру та обсягу посадових обов’язків поділяються на п’ять груп:

група І – виборні посади;

група ІІ – посади, на які особи затверджуються відповідною радою; посади керівників управління, відділу, іншого виконавчого органу, утвореного сільською, селищною, міською, районною у місті радою, та їх заступників; голови постійної комісії обласної, районної, Київської, Севастопольської міської ради (у разі, коли вони працюють у раді на постійній основі), керуючих справами виконавчих апаратів обласних і районних рад;

група ІІІ – посади керівників структурних підрозділів у складі виконавчого апарату ради, її виконавчого комітету та інших виконавчих органах;

група ІV – посади в органах місцевого самоврядування обласних, Київської та Севастопольської міських рад, міст – обласних центрів та міст обласного значення з районним поділом, які передбачають здійснення функцій з розроблення, експертизи та/або редагування проектів нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування та не передбачають здійснення керівних функцій;

група V – посади в органах місцевого самоврядування, які не передбачають здійснення керівних функцій та не віднесені до інших груп.

2. Групи посад в органах місцевого самоврядування поділяються на підгрупи.

До підгруп I – 3, II – 3, III – 3, IV – 3, V – 3 належать посади в органах місцевого самоврядування обласних, Київської та Севастопольської міських рад, міст – обласних центрів та міст республіканського Автономної Республіки Крим значення з районним поділом

До підгруп I – 4, II – 4, III – 4, V – 4 належать посади в органах місцевого самоврядування міст обласного, республіканського Автономної Республіки Крим значення без районного поділу, районів, районів у містах.

До підгруп I – 5, II – 5, III – 5, V – 5 належать посади в органах місцевого самоврядування міст районного значення, сіл та селищ.

Стаття 7. Державна політика щодо служби в органах місцевого самоврядування

1. Державна політика щодо служби в органах місцевого самоврядування здійснюється за такими напрямами:

законодавчого регулювання питань служби в органах місцевого самоврядування;

організації підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів для служби в органах місцевого самоврядування;

правового та соціального захисту посадових осіб місцевого самоврядування.

2. Інформаційно-консультативне та методичне забезпечення служби в органах місцевого самоврядування здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

3. Управління службою в органах місцевого самоврядування в селі, селищі, місті, районі, районі у місті та області здійснюють за посадою відповідні сільські, селищні, міські голови, голови районних, районних у містах, обласних рад.

Стаття 7-1. Управління службою в органах місцевого самоврядування

Сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті, обласної ради, якщо інше не передбачено законом:

1) затверджує профілі професійної компетентності посад служби в органах місцевого самоврядування та вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи та інші вимоги до рівня професійної компетентності кандидатів на відповідні посади;

2) організовує проведення конкурсу на зайняття вакантних посад в органах місцевого самоврядування та забезпечує його прозорість і об’єктивність відповідно до вимог цього Закону;

3) призначає осіб на адміністративні посади служби в органах місцевого самоврядування та звільняє їх з посад;

4) присвоює ранги посадовим особам місцевого самоврядування;

5) виконує функції роботодавця для працівників органів місцевого самоврядування, які не є посадовими особами місцевого самоврядування;

6) забезпечує організацію підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування;

7) забезпечує ефективне функціонування системи оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб місцевого самоврядування;

8) забезпечує дотримання посадовими особами місцевого самоврядування службової дисципліни;

9) приймає у межах своїх повноважень рішення про заохочення посадових осіб місцевого самоврядування та притягнення їх до дисциплінарної відповідальності;

10) забезпечує створення належних умов та матеріально-технічного забезпечення для виконання посадовими особами місцевого самоврядування своїх посадових обов’язків;

11) організовує забезпечення виконання вимог з питань охорони праці та протипожежної безпеки відповідно до Закону України „Про охорону праці”;

12) здійснює інші повноваження з управління службою в органах місцевого самоврядування відповідно до цього Закону та інших нормативно-правових актів.

2. Міський голова, голова районної у місті ради може передати всі або частину повноважень з управління службою в окремих виконавчих органах ради їх керівникам.

Стаття 8. Служба персоналу органу місцевого самоврядування 

1. В органі місцевого самоврядування утворюється служба персоналу.

2. Служба персоналу для виконання покладених на неї повноважень має право на обробку персональних даних фізичних осіб відповідно до законодавства з питань захисту персональних даних.

3. Положення про службу персоналу органу місцевого самоврядування затверджується відповідним сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради з урахуванням Типового положення про службу персоналу, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

Розділ II 

ПРАВОВИЙ СТАТУС  

ПОСАДОВИХ ОСІБ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ 

Стаття 9. Обов’язки посадової особи місцевого самоврядування 

Посадова особа місцевого самоврядування зобов’язана:

1) діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) додержуватися принципів служби в органах місцевого самоврядування;

3) з повагою ставитися до державних символів України та символіки відповідної територіальної громади, адміністративно-територіальної одиниці;

4) сумлінно виконувати свої посадові обов’язки;

5) не допускати дій чи бездіяльності, що можуть зашкодити інтересам держави або територіальної громади;

6) виконувати в межах посадових обов’язків накази, розпорядження та доручення керівників, надані в межах їх повноважень;

7) додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції;

8) виконувати встановлені законодавством правила професійної етики;

9) запобігати виникненню конфлікту інтересів під час проходження служби в органах місцевого самоврядування;

10) виконувати правила внутрішнього службового розпорядку відповідного органу місцевого самоврядування;

11) підвищувати рівень своєї професійної компетентності.

12) зберігати державну та службову таємницю, інформацію про персональні дані осіб, що стала їй відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків, а також іншу інформацію, яка згідно із законом не підлягає розголошенню.

Стаття 10. Права посадової особи місцевого самоврядування 

Посадова особа місцевого самоврядування має право на:

1) повагу до своєї особистості, справедливе і шанобливе ставлення до себе;

2) захист своїх персональних даних;

3) чітке визначення своїх посадових обов’язків та матеріально-технічне забезпечення їх виконання;

4) доступ до необхідної для виконання посадових обов’язків інформації;

5) оплату праці залежно від займаної посади в органі місцевого самоврядування, результатів службової діяльності, стажу служби та рангу посадової особи місцевого самоврядування;

6) підвищення рівня професійної компетентності за рахунок коштів місцевого бюджету;

7) просування по службі;

8) відпустку, соціальне та пенсійне забезпечення відповідно до закону;

9) безпечні та необхідні для виконання службових обов’язків умови праці;

10) проведення службового розслідування за її вимогою з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри щодо неї;

11) безперешкодне ознайомлення з документами щодо проходження нею служби в органі місцевого самоврядування;

12) перехід на державну службу та на службу до іншого органу місцевого самоврядування на умовах та за наявності підстав, визначених цим Законом та Законом України „Про державну службу”;

13) захист своїх законних прав та інтересів в органах державної влади, органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування та в судовому порядку.

Стаття 11. Врегулювання конфлікту інтересів

У разі виникнення конфлікту інтересів під час виконання службових обов’язків посадова особа місцевого самоврядування зобов’язана негайно інформувати про це свого безпосереднього керівника. Безпосередній керівник посадової особи місцевого самоврядування зобов’язаний вжити заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом надання доручення щодо виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі місцевого самоврядування, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.

Стаття 12. Виконання посадовою особою місцевого самоврядування доручень 

1. Посадові особи місцевого самоврядування під час виконання службових обов’язків діють у межах повноважень, визначених законодавством, та відповідно до посадових інструкцій.

2. Доручення керівників, надані в межах їх повноважень, є обов’язковими до виконання посадовими особами місцевого самоврядування.

3. У разі виникнення сумніву щодо законності наданого керівником доручення посадова особа місцевого самоврядування має право вимагати письмового підтвердження цього доручення, після отримання якого зобов’язана його виконати. У разі коли зазначене доручення буде визнане незаконним у встановленому порядку, посадова особа звільняється від відповідальності, крім випадків виконання явно злочинного доручення.

У разі надходження від посадової особи місцевого самоврядування вимоги щодо надання письмового підтвердження доручення керівник, який надав таке доручення, зобов’язаний письмово підтвердити або скасувати відповідне доручення.

Стаття 13. Вимоги до політичної неупередженості посадової особи місцевого самоврядування

1. Посадова особа місцевого самоврядування не має права організовувати страйк та брати в ньому участь.

2. Посадова особа місцевого самоврядування повинна неупереджено виконувати свої посадові обов’язки незалежно від партійної належності та особистих політичних переконань.

3. Посадова особа місцевого самоврядування під час виконання службових обов’язків не має права демонструвати свої політичні погляди та вчиняти інші дії, що будь-яким чином можуть свідчити про її особливе ставлення до певних політичних партій.

Розділ IІІ 

Проходження служби в органАХ  

місцевого самоврядування ТА СЛУЖБОВА КАР’ЄРА 

Стаття 14. Право на службу в органах місцевого самоврядування та обмеження щодо вступу на таку службу 

1. Право на службу в органах місцевого самоврядування з урахуванням вимог щодо рівня професійної компетентності, напряму підготовки (спеціальності) та обмежень, установлених цим Законом, мають громадяни України, яким виповнилося 18 років і які вільно володіють державною мовою, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання.

2. Посади служби в органах місцевого самоврядування не може займати особа, яка:

1) за рішенням суду визнана недієздатною або дієздатність якої обмежена;

2) має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята в установленому законом порядку;

3) відповідно до вироку суду позбавлена права посідати посади в органах місцевого самоврядування протягом установленого терміну за вчинені правопорушення;

4) піддавалася адміністративному стягненню за корупційне правопорушення – протягом одного року з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили;

5) має громадянство іншої держави.

3. Не допускається прийняття осіб на посади в органи місцевого самоврядування, на яких вони будуть безпосередньо підпорядковані близьким особам.

4. Особа, яка обирається, затверджується або призначається на посаду в органи місцевого самоврядування, зобов’язана до вступу на посаду вийти зі складу органу управління (крім загальних зборів підприємства або організації) чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особа здійснює функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі або територіальній громаді, та представляє інтереси держави або територіальної громади в раді товариства (спостережній раді), ревізійній комісії господарського товариства), припинити іншу оплачувану або підприємницьку діяльність, крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту.

5. На посадову особу місцевого самоврядування поширюються інші вимоги та обмеження, встановлені Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції”.

Стаття 15. Вимоги до рівня професійної компетентності особи, яка претендує на зайняття адміністративної посади служби в органах місцевого самоврядування 

1. Особа, яка претендує на зайняття адміністративної  посади служби в органах місцевого самоврядування, якщо інше не визначено законом, повинна відповідати кваліфікаційним вимогам до рівня професійної освіти, стажу служби в органах місцевого самоврядування, державної служби або стажу роботи за спеціальністю, мати рівень професійної компетентності, знань та навичок, необхідний для виконання посадових обов’язків.

2. Кваліфікаційні вимоги до рівня професійної компетентності осіб, які претендують на зайняття адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування, якщо інше не визначено законом, визначаються головою відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою згідно з затвердженими ним профілями професійної компетентності посад у порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

Стаття 16. Вступ на службу в органи місцевого самоврядування 

1. Вступ особи на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється:

1) на посаду сільського, селищного, міського голови – шляхом обрання відповідною територіальною громадою в порядку, встановленому законами України;

2) на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови, заступника міського голови – секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської, Севастопольської міської ради – шляхом обрання відповідною радою;

3) на посаду заступника сільського, селищного, міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючого справами (секретаря) виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради – шляхом затвердження відповідною радою;

4) на посаду керуючого справами виконавчого апарату обласної, районної, Севастопольської міської ради, керівника відділу, управління та інших посадових осіб місцевого самоврядування – шляхом призначення відповідно сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради за результатами конкурсу на зайняття вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування не пізніше 30 календарних днів після оприлюднення інформації про його переможця на підставі протоколу засідання конкурсної комісії, якщо інше не передбачене законом.

2. У разі проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” рішення про призначення або відмову у призначенні особи на посаду в органи місцевого самоврядування приймається після проведення такої перевірки у межах строку, визначеного в пункті чотири частини першої цієї статті.

3. У разі призначення на посади груп II, III, ІV, V може бути встановлено випробування.

4. Проведення конкурсу та випробування під час прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється в порядку, визначеному цим Законом.

5. Служба персоналу в день призначення особи на посаду організовує складення Присяги посадовою особою місцевого самоврядування, яка вперше вступає на службу в органи місцевого самоврядування, ознайомлює її за підписом з правилами внутрішнього службового розпорядку та посадовою інструкцією.

6. Голови районних, районних у містах, обласних рад, Київський та Севастопольський міські голови та міські голови міст обласного, республіканського (в Автономній Республіці Крим) значення мають право самостійно (без конкурсу) добирати та приймати на службу своїх помічників, радників (працівників патронатної служби).

Стаття 17. Присяга посадової особи місцевого самоврядування 

1. Особа, яка вперше вступає на службу в органи місцевого самоврядування, складає Присягу такого змісту:

„Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити громаді та Українському народові, неухильно дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, сумлінно виконувати свої службові обов’язки”.

2. Особа, яка вперше обрана на посаду сільського, селищного, міського голови, голови районної, районної у місті, обласної ради складає Присягу на сесії відповідної ради.

3. Особа, прийнята на службу в органи місцевого самоврядування, виголошує Присягу в присутності посадових осіб відповідного органу місцевого самоврядування, представників служби персоналу органу місцевого самоврядування, підписує текст Присяги і зазначає дату її складення.

Підписаний текст Присяги є складовою особової справи посадової особи місцевого самоврядування. Про складення Присяги робиться відповідний запис у трудовій книжці.

4. У разі відмови особи від складення Присяги посадової особи місцевого самоврядування вона вважається такою, що відмовилася від зайняття посади у відповідному органі місцевого самоврядування, у зв’язку з цим акт про її призначення на посаду скасовується.

Стаття 18. Початок службових відносин 

Службові відносини особи, яка вступає на службу в органи місцевого самоврядування вперше, розпочинаються з дня складення Присяги та прийняття нормативно-правового акта про прийняття або вступ на посаду, а в разі подальшого призначення на посаду в орган місцевого самоврядування – з дня такого призначення.

Стаття 19. Конкурсна комісія та порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування 

1. Конкурс на зайняття вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування, крім посад, на які особи затверджуються відповідною радою, (далі – конкурс) проводить утворена головою відповідної ради, сільським, селищним міським головою конкурсна комісія у складі не менше п’яти осіб.

2. До складу конкурсної комісії можуть включатися посадові особи місцевого самоврядування, у тому числі з інших органів місцевого самоврядування, а також експерти з числа фахівців у відповідній сфері.

3. В органі місцевого самоврядування з нечисленним апаратом (до п’яти осіб) конкурсну комісію може очолювати керівник цього органу, а до складу конкурсної комісії можуть включатися депутати відповідної ради.

4. Порядок проведення конкурсу на зайняття вакантних адміністративних посад затверджується головою відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою відповідно до Типового порядку проведення конкурсу, затвердженого спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби. Програму іспиту (тести) затверджує голова відповідної місцевої ради, сільський, селищний, міський голова один раз на два роки та у випадках зміни чинного законодавства.

5. Засідання конкурсної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні більше половини від її складу.

Рішення конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від її складу.

Стаття 20. Оприлюднення інформації про вакантні посади в органах місцевого самоврядування та оголошення про проведення конкурсу

1. Інформація про вакантні адміністративні посади служби в органі місцевого самоврядування та оголошення про проведення конкурсу на їх заміщення оприлюднюються відповідно до закону та Порядку проведення конкурсу.

2. В оголошенні про проведення конкурсу на заміщення вакантних адміністративних посад служби в органі місцевого самоврядування зазначаються:

1) найменування і місцезнаходження органу місцевого самоврядування;

2) назва вакантної посади в органі місцевого самоврядування та підгрупа, до якої вона належить;

3) посадові обов’язки;

4) умови оплати праці;

5) вимоги до освітньо-кваліфікаційного рівня, напряму підготовки (спеціальності), досвіду роботи та інші вимоги до рівня професійної компетентності кандидата на посаду відповідно до профілю професійної компетентності такої посади;

6) інформація щодо строковості чи безстроковості призначення на посаду;

7) перелік документів, необхідних для участі в конкурсі, та строк їх подання;

8) дата і місце проведення конкурсу;

9) прізвище, номер телефону та адреса електронної пошти особи, яка може надати додаткову інформацію з питань проведення конкурсу.

3. Строк подання документів для участі у конкурсі не може становити менше 20 та більше 30 календарних днів з дня опублікування оголошення про проведення конкурсу.

Стаття 21. Документи для участі в конкурсі 

1. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі, подає в установленому порядку до конкурсної комісії органу місцевого самоврядування такі документи:

1) заяву про участь у конкурсі та надання згоди на проведення спеціальної перевірки відповідно до Закону України „Про засади запобігання і протидії корупції” та на обробку персональних даних відповідно до Закону України „Про захист персональних даних”;

2) копію документа про вищу освіту;

3) особову картку встановленого зразка та фотографії розміром і в кількості, що визначені Порядком проведення конкурсу на заміщення вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування;

4) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, встановленою Законом України „Про засади запобігання і протидії корупції”;

5) копію трудової книжки.

Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної адміністративної посади служби в органі місцевого самоврядування, перед його проведенням пред’являє паспорт громадянина України службі персоналу відповідного органу місцевого самоврядування.

2. Забороняється вимагати від особи, яка бажає взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної посади в органі місцевого самоврядування, документи, не передбачені цією статтею.

3. Особа, яка бажає взяти участь у конкурсі на заміщення вакантної адміністративної посади служби в органі місцевого самоврядування, має право додати до документів, зазначених у частині першій цієї статті, інші документи.

4. Посадова особа місцевого самоврядування, яка працює в органі місцевого самоврядування, в якому проводиться конкурс на заміщення вакантних адміністративних посад, і бажає взяти у ньому участь, подає відповідну заяву. У такому разі інші документи, зазначені в частині першій цієї статті, до конкурсної комісії не подаються.

5. Документи переможця конкурсу, зазначені у частині першій цієї статті, у разі призначення його на посаду є складовою його особової справи.

Стаття 22. Оформлення результатів конкурсу 

1. Рішення конкурсної комісії оформлюється протоколом, який підписується присутніми на її засіданні членами не пізніше трьох робочих днів після його проведення і зберігається в органі місцевого самоврядування, в якому проводився конкурс, протягом п’яти років, а після закінчення зазначеного строку передається до архіву для зберігання.

2. Інформація про переможця конкурсу оприлюднюється не пізніше трьох робочих днів після підписання протоколу засідання конкурсної комісії.

3. Витяг із протоколу засідання конкурсної комісії є складовою особової справи посадової особи місцевого самоврядування, яку призначено на посаду за результатами відповідного конкурсу.

Стаття 23. Повторний конкурс на зайняття вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування 

1. Повторний конкурс на зайняття вакантних адміністративних посад служби в органах місцевого самоврядування проводиться у разі:

1) виявлення порушень у проведенні конкурсу. У цьому випадку рішення конкурсної комісії скасовується посадовою особою, за рішенням якої було оголошено конкурс, а про проведення повторного конкурсу оголошується не пізніше десяти робочих днів з моменту скасування рішення конкурсної комісії;

2) якщо жоден з учасників конкурсу не пройшов конкурсний відбір;

3) відсутності заяв про участь у конкурсі;

4) подання заяви про участь у конкурсі однією особою.

У випадку, якщо заяву про участь у повторному конкурсі знову подала одна особа, керівник органу місцевого самоврядування приймає рішення стосовно доцільності проведення конкурсу.

У разі прийняття рішення про недоцільність проведення конкурсу особа, яка подала заяву про участь у повторному конкурсі, складає іспит (тестування) та проходить співбесіду, за результатами яких приймається рішення про її призначення або відмову у призначенні на адміністративну посаду служби в органах місцевого самоврядування;

5) виявлення за результатами спеціальної перевірки обмежень щодо вступу на службу в орган місцевого самоврядування переможця конкурсу.

Стаття 24. Випробування при призначенні на адміністративну посаду служби в органах місцевого самоврядування 

1. При призначенні на адміністративну посаду служби в органах місцевого самоврядування за пропозицією конкурсної комісії, зазначеною у відповідному протоколі її засідання, головою відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою може бути встановлено випробування посадової особи місцевого самоврядування з метою підтвердження відповідності рівня професійної компетентності посадової особи місцевого самоврядування вимогам профілю професійної компетентності відповідної посади служби в органі місцевого самоврядування. Строк випробування встановлюється                       від 60 до 120 календарних днів.

У разі незгоди особи з рішенням про встановлення випробування вона вважається такою, що відмовилася від посади служби в органах місцевого самоврядування.

2. У період випробування на посадову особу місцевого самоврядування поширюється дія цього Закону та інших актів законодавства про службу в органах місцевого самоврядування.

3. Якщо посадова особа місцевого самоврядування у період випробування була відсутня у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або іншими поважними причинами, то головою відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою строк випробування може бути продовжено на відповідну кількість днів, протягом яких вона фактично не виконувала посадові обов’язки.

4. Керівник органу місцевого самоврядування має право звільнити посадову особу місцевого самоврядування з посади до закінчення строку випробування у разі виявлення невідповідності рівня її професійної компетентності посадовим обов’язкам на відповідній посаді, попередивши її про це у письмовій формі не пізніше ніж за сім календарних днів із зазначенням підстав для визнання посадової особи місцевого самоврядування такою, що не пройшла випробування.

5. До закінчення строку випробування посадова особа місцевого самоврядування має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це керівника служби в органі місцевого самоврядування у письмовій формі не пізніше ніж за 14 календарних днів.

6. У разі коли строк випробування закінчився, а посадова особа місцевого самоврядування продовжує займати посаду в органі місцевого самоврядування, вона вважається такою, що пройшла випробування. Подальше припинення службових відносин з такою особою допускається на загальних підставах.

Стаття 25. Ранги посадових осіб місцевого самоврядування

1. Установлюється дев’ять рангів посадових осіб місцевого самоврядування. Порядок співвідношення між рангами державних службовців і рангами посадових осіб місцевого самоврядування, військовими званнями, дипломатичними рангами та іншими спеціальними званнями визначаються Кабінетом Міністрів України.

2. Присвоюються такі ранги:

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгрупи I – 3, – 1, 2, 3 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгрупи I – 4, – 2, 3, 4 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгрупи II – 3, – 3, 4, 5 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгруп I – 5, II – 4, III – 3, – 4, 5, 6 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгруп II – 5, III – 4, IV – 3, –         5, 6, 7 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгруп III – 5, V – 3, – 6, 7, 8 ранг;

посадовим особам місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування підгруп V – 4, V – 5, – 7, 8, 9 ранг.

3. Ранги посадовим особам місцевого самоврядування присвоює суб’єкт призначення, крім випадків, передбачених законом.

4. Ранги посадовим особам місцевого самоврядування присвоюються одночасно з призначенням на посаду місцевого самоврядування, а у разі встановлення випробування – після закінчення його строку.

5. У разі призначення на посаду служби в органах місцевого самоврядування підгрупи, якій відповідає нижчий ранг, за посадовою особою місцевого самоврядування зберігається раніше присвоєний їй ранг.

6. Посадовій особі місцевого самоврядування, яка вперше призначається на посаду місцевого самоврядування, присвоюється найнижчий ранг у межах відповідної підгрупи посад місцевого самоврядування.

7. Черговий ранг у межах відповідної підгрупи посад місцевого самоврядування присвоюється посадовій особі місцевого самоврядування через кожні два роки з урахуванням оцінювання результатів її службової діяльності.

Протягом строку застосування дисциплінарного стягнення, а також протягом шести місяців з дня отримання посадовою особою місцевого самоврядування негативної оцінки результатів службової діяльності черговий ранг посадовій особі місцевого самоврядування не присвоюється. Ці періоди не зараховуються до строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини.

8. За особливі досягнення або за виконання особливо відповідальних завдань посадовій особі місцевого самоврядування може достроково присвоюватися черговий ранг у межах відповідної підгрупи посад. Дострокове присвоєння чергового рангу може здійснюватися не раніше ніж через рік після присвоєння попереднього рангу.

9. В особовій справі та трудовій книжці посадової особи місцевого самоврядування робиться запис про присвоєння та зміну рангу посадової особи місцевого самоврядування.

Стаття 26. Правила внутрішнього службового розпорядку

1. Правила внутрішнього службового розпорядку в органі місцевого самоврядування затверджуються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної рад за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації у разі її наявності з урахуванням положень Типових правил внутрішнього службового розпорядку, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби.

2. Правила внутрішнього службового розпорядку доводяться до відома всіх посадових осіб місцевого самоврядування за підписом.

3. Правилами внутрішнього службового розпорядку в органах місцевого самоврядування або їх виконавчому апараті визначаються:

1) час початку та закінчення щоденної роботи та перерви для відпочинку;

2) умови і порядок перебування посадової особи місцевого самоврядування в органі місцевого самоврядування та його апараті у вихідні, святкові та неробочі дні, а також після закінчення робочого часу;

3) порядок доведення до відома посадової особи місцевого самоврядування нормативно-правових актів, наказів, доручень та розпоряджень із службових питань;

4) загальні інструкції з охорони праці та протипожежної безпеки;

5) порядок повідомлення посадовою особою місцевого самоврядування про відсутність на службі;

6) порядок прийняття та передачі справ і майна посадовою особою місцевого самоврядування;

7) інші положення, які не суперечать цьому Закону та іншим актам законодавства з питань служби в органах місцевого самоврядування.

Стаття 27. Оцінювання результатів службової діяльності посадових осіб місцевого самоврядування 

1. Оцінювання результатів діяльності посадових осіб місцевого самоврядування проводиться з метою визначення якості виконання посадових обов’язків та поставлених завдань, результативності й ефективності служби в органах місцевого самоврядування, а також з метою планування їх індивідуальної кар’єри, виявлення необхідності підвищення рівня професійної компетентності.

Оцінювання результатів діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, які займають посади служби в органах місцевого самоврядування групи ІІ, ІІІ, IV, V (далі – оцінювання), здійснюється щороку їх безпосереднім керівником.

Результати оцінювання підписує безпосередній керівник посадової особи місцевого самоврядування та передає йому не пізніше п’яти робочих днів для ознайомлення за підписом. Затвердження результатів оцінювання здійснюється сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради.

2. Результати оцінювання можуть містити негативну, позитивну або відмінну оцінку та її обґрунтування.

3. У разі отримання посадовою особою місцевого самоврядування негативної оцінки результатів службової діяльності, керівник органу місцевого самоврядування або за його дорученням служба персоналу, визначає заходи з удосконалення його службової діяльності. Наступне оцінювання діяльності посадової особи місцевого самоврядування проводиться через шість місяців і в разі повторної негативної оцінки посадова особа місцевого самоврядування підлягає звільненню із займаної посади. 

Результати оцінювання, що містять негативну оцінку, протягом десяти робочих днів з моменту ознайомлення з ними посадової особи місцевого самоврядування можуть бути оскаржені до суду.

4. Отримання посадовою особою місцевого самоврядування відмінної оцінки результатів її службової діяльності є підставою для щорічного преміювання.

5. Типовий порядок оцінювання результатів діяльності посадових осіб місцевого самоврядування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби з урахуванням вимог законодавства про місцеве самоврядування в Україні.

Інші питання оцінювання посадових осіб місцевого самоврядування регулюються Положенням про проведення оцінювання, яке затверджується головою відповідної місцевої ради, сільським, селищним, міським головою.

6. Працівники патронатної служби, особи, які перебувають на посаді менше одного року, молоді спеціалісти, вагітні жінки чи жінки, які працюють менше одного року після виходу на роботу з відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами чи відпустки для догляду за дитиною, особи, прийняті на посаду на визначений строк, оцінюванню не підлягають.

Стаття 28. Підвищення рівня професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування 

1. Підвищення професійної компетентності посадових осіб місцевого самоврядування проводиться за кошти державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законом, у формі професійних програм, спеціальних курсів, тематичних семінарів, тренінгів, стажування тощо в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби, погодженому з відповідною всеукраїнською асоціацією органів місцевого самоврядування, та шляхом навчання, у тому числі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації у відповідних вищих навчальних закладах згідно з законодавством.

2. Головним вищим навчальним закладом у системі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації фахівців у галузі знань „Державне управління” є Національна академія державного управління при Президентові України.

3. Керівник органу місцевого самоврядування або за його дорученням служба персоналу у межах витрат, передбачених на утримання апарату, забезпечує організацію підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування.

4. Підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування проводиться в разі потреби, але не рідше одного разу на три роки.

Необхідність підвищення кваліфікації посадової особи місцевого самоврядування визначається її безпосереднім керівником та службою персоналу органу місцевого самоврядування за результатами оцінювання службової діяльності.

5. Керівник органу місцевого самоврядування або за його дорученням служба персоналу забезпечує підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування, які вперше призначені (або обрані) на посади служби в органах місцевого самоврядування, протягом року з дня їх призначення.

Стаття 29. Просування посадової особи місцевого самоврядування, яка займає адміністративну посаду, по службі 

1. Просування посадової особи місцевого самоврядування, яка займає адміністративну посаду, по службі здійснюється шляхом:

1) зайняття вищої посади в органі місцевого самоврядування у порядку переведення відповідно до частини другої статті 30 цього Закону;

2) присвоєння їй наступного рангу посадової особи місцевого самоврядування.

2. Просування посадової особи місцевого самоврядування по службі не здійснюється протягом строку дії накладеного на неї дисциплінарного стягнення.

Стаття 30. Переведення посадової особи місцевого самоврядування, яка займає адміністративну посаду 

1. У разі виникнення обґрунтованої потреби посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена за її письмовою згодою на іншу вакантну посаду в органі місцевого самоврядування тієї самої підгрупи посад місцевого самоврядування за умови відповідності рівня професійної компетентності посадової особи місцевого самоврядування профілю професійної компетентності посади служби в органах місцевого самоврядування, на яку вона переводиться, на підставі рішення керівника органу місцевого самоврядування, з якого переводиться посадова особа, та керівника органу місцевого самоврядування, до якого переводиться посадова особа.

2. З метою просування по службі посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена за рішенням керівника органу місцевого самоврядування на вищу вакантну посаду служби в органі місцевого самоврядування тієї самої або попередньої за числовим визначенням групи посад служби в органах місцевого самоврядування за її письмовою заявою.

3. Переведення посадової особи місцевого самоврядування, яка посідає посаду ІІ, ІІІ, ІV або V групи посад служби в органах місцевого самоврядування, на іншу посаду служби в органах місцевого самоврядування здійснюється лише за умови, якщо її було призначено на посаду в органах місцевого самоврядування, яку вона посідає, за результатами конкурсу.

Положення абзацу першого цієї частини не застосовуються у разі переведення посадової особи місцевого самоврядування у випадках, пов’язаних з обставинами, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 37 цього Закону.

4. У разі виникнення під час проходження служби в органах місцевого самоврядування відносин безпосередньої підпорядкованості між близькими особами, або якщо під час проходження служби в органах місцевого самоврядування посадові особи місцевого самоврядування, підпорядковані один одному, стали близькими особами, вони зобов’язані невідкладно повідомити про це керівника служби персоналу в органі місцевого самоврядування та самостійно вжити у п’ятнадцятиденний строк заходів для усунення таких обставин. Якщо в зазначений строк ці обставини добровільно не усунуто, такі особи у місячний строк підлягають переведенню на інші вакантні посади, що виключає їх безпосереднє підпорядкування одна одній, з урахуванням вимог абзацу першого частини третьої цієї статті.

У разі неможливості переведення відповідна особа, яка перебуває в безпосередньому підпорядкуванні, підлягає звільненню із займаної посади.

5. Для запобігання або ліквідації наслідків стихійного лиха, епідемій, епізоотій, виробничих аварій, а також усунення інших обставин, які створили або можуть створити загрозу життю чи умовам життєдіяльності людей, якщо виконання відповідних посадових обов’язків не протипоказано посадовій особі місцевого самоврядування за станом здоров’я, допускається її тимчасове переведення на іншу посаду служби в органах місцевого самоврядування, у тому числі до іншого населеного пункту, без згоди посадової особи місцевого самоврядування на строк не більше одного року з оплатою праці за виконану роботу не нижчою, ніж середній заробіток за попередньою посадою за той самий період.

У такому разі:

посадова особа місцевого самоврядування може бути переведена до іншого населеного пункту лише за умови надання відповідного службового житла або компенсації витрат на проживання з урахуванням її сімейного стану та компенсації інших витрат, пов’язаних з переїздом до іншого населеного пункту, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

посада служби в органах місцевого самоврядування, з якої переведено посадову особу місцевого самоврядування, зберігається за переведеною посадовою особою місцевого самоврядування протягом строку переведення і не вважається вакантною. Інша особа може бути призначена на цю посаду на визначений строк у порядку, встановленому цим Законом.

Переведення з підстав, зазначених у цій частині, вагітної жінки, посадової особи місцевого самоврядування, яка сама виховує дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, посадової особи місцевого самоврядування, яка у встановленому порядку визнана інвалідом, без її згоди не допускається.

Стаття 31. Відрядження посадової особи місцевого самоврядування 

1 Посадова особа місцевого самоврядування може бути направлена у відрядження для виконання завдань, пов’язаних із її службовою діяльністю.

2. Строк відрядження посадової особи місцевого самоврядування не може перевищувати 60 календарних днів, крім випадків, визначених чинним  законодавством.

Направлення посадової особи місцевого самоврядування у відрядження на більш тривалий строк можливе лише за її письмовою згодою.

Посадова особа місцевого самоврядування, яка перебуває у відрядженні, зобов’язана виконувати службові обов’язки також у вихідні, святкові та неробочі дні, якщо цього потребує поставлене завдання, з компенсацією за роботу в ці дні відповідно до закону.

3. Посадовій особі місцевого самоврядування відшкодовуються витрати та надаються інші компенсації у зв’язку з направленням у відрядження у порядку, визначеному законодавством України.

Посадовій особі місцевого самоврядування надаються інші гарантії і компенсації у зв’язку з направленням у відрядження відповідно до законодавства про працю.

За посадовою особою місцевого самоврядування на весь строк відрядження зберігаються посада та середня заробітна плата.

4. Не допускається відрядження вагітної жінки, посадової особи місцевого самоврядування, яка має дитину віком до 14 років або дитину-інваліда, посадової особи місцевого самоврядування, яка у встановленому порядку визнана інвалідом, без її згоди.

Стаття 32. Стаж служби в органах місцевого самоврядування 

1. Стаж служби в органах місцевого самоврядування дає право на встановлення посадовій особі місцевого самоврядування надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки,  призначення пенсії, надання вихідної допомоги та виплати одноразової грошової допомоги.

2. До стажу служби в органах місцевого самоврядування зараховується період роботи на посадах, на які поширюється дія цього Закону, на посадах керівних працівників і спеціалістів у виконавчих органах всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, якщо до цього працівник перебував на службі в органах місцевого самоврядування або державній службі і після закінчення роботи у зазначених органах повернувся на службу в органи місцевого самоврядування або державну службу, а також на посадах і в органах, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби.

Стаття 33. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування 

1. Служба в органах місцевого самоврядування на виборних посадах та адміністративних посадах, що затверджуються відповідною радою, припиняється з підстав, передбачених законами України „Про місцеве самоврядування в Україні” та „Про статус депутатів місцевих рад”.

2. Служба в органах місцевого самоврядування осіб, які посідають адміністративні посади служби в органах місцевого самоврядування, припиняється у разі:

1) втрати права на службу в органах місцевого самоврядування;

2) звільнення за угодою сторін;

3) звільнення за ініціативою посадової особи місцевого самоврядування;

4) звільнення за ініціативою керівника органу місцевого самоврядування;

5) звільнення у зв’язку з обставинами, що утворилися незалежно від волі сторін;

6) досягнення посадовою особою місцевого самоврядування  шістдесятип’ятирічного віку;

7) визнання посадової особи місцевого самоврядування безвісно відсутньою або оголошення її померлою згідно з рішенням суду, що набрало законної сили;

8) смерті посадової особи місцевого самоврядування.

Служба в органах місцевого самоврядування припиняється також з інших підстав, передбачених законом.

Перевибори сільських, селищних, міських голів, зміна керівників органів місцевого самоврядування не є підставою для припинення служби посадовими особами місцевого самоврядування, крім працівників патронатної служби.

Стаття 34. Звільнення у зв’язку з втратою права на службу в органах місцевого самоврядування 

1. Підставами для звільнення посадових осіб, які посідають адміністративні посади служби в органах місцевого самоврядування у зв’язку з втратою права на службу в органах місцевого самоврядування є:

1) припинення громадянства України;

2) порушення вимог щодо рівня професійної компетентності осіб, які займають посади в органах місцевого самоврядування;

3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення посадової особи місцевого самоврядування до відповідальності за корупційне правопорушення;

4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо посадової особи місцевого самоврядування за вчинення умисного злочину та/або встановлення заборони займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави;

5) наявність відносин безпосередньої підпорядкованості близьких осіб.

2. Керівник органу місцевого самоврядування зобов’язаний звільнити посадову особу місцевого самоврядування у день отримання офіційного підтвердження факту, зазначеного у частині першій цієї статті.

Стаття 35. Звільнення за угодою сторін 

1. Підставою для звільнення посадової особи місцевого самоврядування за угодою сторін є взаємна домовленість між посадовою особою місцевого самоврядування і керівником органу місцевого самоврядування.

2. Керівник органу місцевого самоврядування зобов’язаний звільнити посадову особу місцевого самоврядування у визначений нею строк, згідно з поданою заявою.

Стаття 36. Звільнення за ініціативою посадової особи місцевого самоврядування 

1. Посадова особа місцевого самоврядування має право звільнитися за власним бажанням, попередивши про це суб’єкт призначення у письмовій формі не пізніше ніж за 14 календарних днів до дня звільнення.

2. Посадова особа місцевого самоврядування має право звільнитися у разі переведення її до іншого органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

3. Суб’єкт призначення зобов’язаний звільнити посадову особу місцевого самоврядування у строк, зазначений у її заяві, у разі неможливості продовження виконання посадових обов’язків та проходження служби в органах місцевого самоврядування.

Стаття 37. Звільнення за ініціативою керівника органу місцевого самоврядування 

1. Посадова особа місцевого самоврядування може бути звільнена за ініціативою суб’єкта призначення у разі:

1) скорочення чисельності або штату, реорганізації чи ліквідації органу місцевого самоврядування;

2) нез’явлення на службі протягом більш як 120 календарних днів підряд внаслідок тимчасової непрацездатності (без урахування часу відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), якщо законом не встановлено більш тривалий строк збереження місця роботи (посади) у разі певного захворювання. За посадовою особою місцевого самоврядування, яка втратила працездатність під час виконання службових обов’язків, посада зберігається до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;

3) повторне отримання підряд негативної оцінки результатів службової діяльності посадової особи місцевого самоврядування, передбаченої статтею 27 цього Закону;

4) встановлення невідповідності посадової особи місцевого самоврядування займаній посаді протягом строку випробування;

5) вчинення посадовою особою місцевого самоврядування дисциплінарного проступку, за який відповідним органом місцевого самоврядування передбачено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення.

2. У разі видання за ініціативою суб’єкта призначення акта про звільнення посадової особи місцевого самоврядування у період її тимчасової непрацездатності чи перебування у відпустці такий акт набирає чинності наступного робочого дня після закінчення періоду тимчасової непрацездатності чи відпустки.

Стаття 38. Звільнення у зв’язку з обставинами, що утворилися незалежно від волі сторін 

1. Посадова особа місцевого самоврядування звільняється у зв’язку з обставинами, що утворилися незалежно від волі сторін, у разі:

1) поновлення особи відповідно до судового рішення, що набрало законної сили, на посаді служби в органі місцевого самоврядування, яку вона раніше посідала;

2) неможливості виконувати посадові обов’язки за станом здоров’я або визнання непрацездатною за наявності медичного висновку, порядок надання якого визначається спільно зі спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань державної служби та центральним органом виконавчої влади з питань охорони здоров’я;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання особи недієздатною або про обмеження дієздатності особи.

Стаття 39. Соціальні гарантії при звільненні посадових осіб місцевого самоврядування 

1. Звільнення з посади посадових осіб місцевого самоврядування на підставі пункту 1 частини першої статті 37, пункту 1 частини першої статті 38 цього Закону допускається лише в разі неможливості переведення посадової особи місцевого самоврядування на іншу посаду за умови відповідності її рівня професійної компетентності профілю компетентності цієї посади.

2. У разі звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 37, пунктів 1, 2 частини першої статті 38 цього Закону посадовій особі місцевого самоврядування за рахунок фонду оплати праці органу місцевого самоврядування, у якому вона проходила службу, виплачується вихідна допомога, виходячи з розміру її середньої заробітної плати за останніх шість місяців у разі наявності стажу служби в органах місцевого самоврядування:

1) до десяти років − у розмірі середньомісячної заробітної плати;

2) більше десяти років − у розмірі двомісячної середньої заробітної плати.

Стаття 40. Передача справ і майна 

1. Посадова особа місцевого самоврядування зобов’язана до звільнення з посади чи переведення на іншу посаду в органі місцевого самоврядування передати справи і довірене у зв’язку з виконанням посадових обов’язків майно (далі – майно) особі, уповноваженій керівником органу місцевого самоврядування. Уповноважена особа зобов’язана прийняти справи і майно.

Факт передачі справ і майна засвідчується актом, який складається у двох примірниках і підписується уповноваженою особою відповідного органу місцевого самоврядування, керівником служби персоналу цього органу та посадовою особою, яка звільняється. Один примірник акта видається посадовій особі місцевого самоврядування, яка звільняється, інший примірник або його копія долучається до особової справи цієї посадової особи.

Стаття 41. Оформлення припинення служби в органах місцевого самоврядування 

1. Припинення служби в органах місцевого самоврядування осіб оформлюється відповідним актом керівника органу місцевого самоврядування про звільнення посадової особи місцевого самоврядування.

2. Відомості про звільнення з посади в органі місцевого самоврядування заносяться до особової справи посадової особи місцевого самоврядування та її трудової книжки із зазначенням підстави припинення служби та дати звільнення з посади.

3. Служба персоналу відповідного органу місцевого самоврядування зобов’язана видати звільненій особі копію акта про звільнення та належно оформлену трудову книжку у день звільнення. Розрахунок із звільненою особою проводиться у день звільнення.

Розділ IV

ОПЛАТА ПРАЦІ, ЗАОХОЧЕННЯ І СОЦІАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Стаття 42. Оплата праці посадової особи місцевого самоврядування

1. Заробітна плата посадової особи місцевого самоврядування  складається з посадового окладу, надбавок до нього та премій, передбачених цим Законом.

2. Посадова особа місцевого самоврядування має право також на інші гарантії та компенсації у сфері оплати праці, передбачені  чинним законодавством України.

3. Схема посадових окладів посадових осіб місцевого самоврядування визначається місцевою радою одночасно із затвердженням відповідного місцевого бюджету шляхом встановлення мінімального та максимального розмірів посадових окладів для кожної підгрупи посад в органах місцевого самоврядування (але не більше максимальних показників, установлених для державних службовців відповідних підгруп посад державної служби), виходячи з таких принципів:

мінімальний розмір посадового окладу на посаді в органі місцевого самоврядування підгрупи V – 4 встановлюється на рівні не менше двох розмірів мінімальної заробітної плати;

для кожної підгрупи посад в органах місцевого самоврядування різниця між максимальним і мінімальним розміром посадового окладу повинна становити не менше 30 відсотків;

мінімальний розмір посадового окладу для кожної підгрупи посад в органах місцевого самоврядування повинен перевищувати максимальний розмір посадового окладу тієї ж за числовим визначенням підгрупи наступної за числовим визначенням групи не менш як на 1 відсоток та не більш як                        на 5 відсотків;

мінімальний розмір посадового окладу на посаді служби в органі місцевого самоврядування підгрупи V – 3 повинен становити                                          не менше 1,2 мінімального розміру посадового окладу на посаді в органі місцевого самоврядування  підгрупи V – 4;

мінімальний розмір посадового окладу на посаді в органі місцевого самоврядування підгрупи V – 5 повинен становити не менше 0,8 мінімальних посадових окладів на посаді в органі місцевого самоврядування  підгрупи V – 4.

4. Надбавка за вислугу років на службі в органах місцевого самоврядування встановлюється у співвідношенні до мінімальної заробітної плати залежно від стажу служби в органах місцевого самоврядування в таких розмірах: більше 1 року – 0,2; більше 5 років – 0,4; більше 10 років – 0,6; більше 15 років – 0,8; більше 20 років – 1,0.

5. Посадовій особі місцевого самоврядування встановлюється надбавка за ранг у співвідношенні до мінімальної заробітної плати залежно від присвоєного їй рангу: за 9 ранг – 0,10; 8 ранг – 0,15; 7 ранг – 0,20; 6 ранг – 0,25; 5 ранг – 0,30; 4 ранг – 0,35; 3 ранг – 0,40; 2 ранг – 0,45; 1 ранг – 0,50.

6. Посадовим особам місцевого самоврядування, до посадових обов’язків яких належить правова, фінансово-економічна, фахова експертиза та/або розроблення чи редагування пропозицій щодо актів органів місцевого самоврядування, в окремих випадках за рішенням відповідної ради може встановлюватися надбавка у розмірі до 100 відсотків посадового окладу в межах видатків на оплату праці.

7. Скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення посадових окладів, надбавок до них, премій та фінансування інших передбачених законом гарантій і компенсацій посадовим особам місцевого самоврядування.

Стаття 43. Преміювання та інші види заохочення посадових осіб місцевого самоврядування

1. Преміювання посадових осіб місцевого самоврядування, які посідають посади в органах місцевого самоврядування груп II, III, IV, V, здійснюється керівником органу місцевого самоврядування у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці:

щомісяця відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи;

щороку за результатами оцінювання службової діяльності у разі отримання відмінної оцінки – до 100 відсотків посадового окладу.

Преміювання посадових осіб місцевого самоврядування, які займають виборні посади, здійснюється за рішенням відповідної ради з урахуванням результатів їх роботи.

2. Умови, порядок та розміри преміювання посадових осіб місцевого самоврядування визначаються Положенням про преміювання відповідного органу місцевого самоврядування, затвердженим рішенням відповідної ради за погодженням із профспілковою організацією (у разі створення останньої).

3. За особливі службові досягнення також можуть бути застосовані такі види заохочення посадової особи місцевого самоврядування:

1) дострокове присвоєння рангу в порядку, визначеному цим Законом;

2) представлення до відзнаки органу місцевого самоврядування;

3) представлення до урядової нагороди та заохочувальних відзнак (Подяка, Почесна грамота тощо);

4) представлення до державної нагороди.

4. Заходи заохочення не застосовуються до посадової особи місцевого самоврядування протягом строку дії накладеного на неї дисциплінарного стягнення.

Стаття 44. Соціально-побутове забезпечення посадової особи місцевого самоврядування

1. Посадовій особі місцевого самоврядування, яка потребує поліпшення житлових умов, може надаватися службове житло в порядку, визначеному чинним законодавством України.

2. Посадова особа місцевого самоврядування та члени її сім’ї, які проживають разом з нею, користуються в установленому порядку медичним обслуговуванням у комунальних закладах охорони здоров’я. Такий порядок медичного обслуговування зберігається за посадовою особою та членами її сім’ї після виходу посадової особи на пенсію.

3. Посадова особа місцевого самоврядування має право один раз на рік отримати матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових потреб, матеріальну допомогу на оздоровлення, розмір яких відповідає розміру середньомісячної заробітної плати відповідної посадової особи.

Стаття 45. Пенсійне забезпечення та грошова допомога посадової особи місцевого самоврядування

1. На одержання пенсії за віком посадової особи місцевого самоврядування мають право чоловіки, які досягли шістдесятидворічного віку, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, у тому числі стажу служби в органах місцевого самоврядування та державної служби не менш як 10 років, та які на день досягнення зазначеного віку працювали на посадах служби в органах місцевого самоврядування, а також особи, які мають не менше 20 років сумарного стажу служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби, до якого включається час роботи (період), визначений статтею 32 цього Закону, – незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

2. Посадовим особам місцевого самоврядування, які працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування вісім років і більше або працювали на виборних посадах в органах місцевого самоврядування протягом повних двох і більше скликань, починаючи із скликання 1990 року, за винятком припинення повноважень з підстав, визначених статтею 78, пунктами 2, 3 і 4 частини першої, частиною другою статті 79 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, пунктами 1 і 7 частини першої і пунктом 1 частини другої статті 5 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад”, а також з числа тих, які мають не менш як 20 років стажу служби в органах місцевого самоврядування, до якого включається час роботи (період), визначений пунктами 1 – 7 та 9 – 11 частини другої статті 35 Закону України „Про державну службу”, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченому абзацом першим частини першої статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається у порядку, визначеному цим Законом, незалежно від місця роботи на час досягнення встановленого законодавством віку.

3. Пенсія посадовим особам місцевого самоврядування призначається в розмірі 80 відсотків суми їхньої заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є посадовими особами місцевого самоврядування, – у розмірі 80 відсотків заробітної плати посадової особи місцевого самоврядування, яка займає посаду служби в органах місцевого самоврядування відповідної підгрупи та рангу за останньою посадою служби особи.

4. Посадовим особам місцевого самоврядування, яких у період проходження служби в органах місцевого самоврядування визнано інвалідами I або II групи, призначається пенсія по інвалідності в порядку та розмірі, передбачених частинами другою – третьою цієї статті, за наявності не менш як 10 років стажу служби в органах місцевого самоврядування та державної служби, а також страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Посадовим особам місцевого самоврядування, яких визнано інвалідами I або II групи та які мають не менше 10 років стажу роботи на посадах в органах місцевого самоврядування та державної служби, незалежно від часу встановлення їм інвалідності пенсія по інвалідності на умовах, визначених абзацом першим цієї частини, призначається, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на посадах служби в органах місцевого самоврядування.

Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення служби в органах місцевого самоврядування.

5. У разі повернення на службу в органи місцевого самоврядування особи, якій призначено пенсію по інвалідності відповідно до цього Закону, виплата такої пенсії припиняється на період до звільнення з роботи або досягнення посадовою особою місцевого самоврядування віку, встановленого частиною першою цієї статті.

6. У разі зміни групи інвалідності чи відновлення працездатності виплата пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до цього Закону, здійснюється у порядку, визначеному статтею 35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

7. Якщо інваліду I або II групи встановлено III групу інвалідності, то в разі подальшого визнання його інвалідом I або II групи право на отримання раніше призначеної пенсії на умовах, передбачених цим Законом, поновлюється з дня встановлення I або II групи інвалідності за умови, що з дня припинення виплати пенсії минуло не більше п’яти років. У такому самому порядку визначається право на отримання пенсії по інвалідності на умовах, передбачених цим Законом, посадовим особам місцевого самоврядування, яким така пенсія не призначена у зв’язку з продовженням проходження ними служби в органах місцевого самоврядування.

8. У разі смерті особи у період проходження служби в органах місцевого самоврядування за наявності у померлого годувальника стажу служби в органах місцевого самоврядування та державної служби не менш як 10 років непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які перебували на його утриманні (при цьому дітям – незалежно від того, чи перебували вони на утриманні померлого годувальника), призначається пенсія у зв’язку з втратою годувальника на одного непрацездатного члена сім’ї у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати померлого годувальника, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а на двох і більше членів сім’ї – 90 відсотків.

До непрацездатних членів сім’ї належать особи, визначені у статті 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника на умовах, передбачених цією частиною, мають також непрацездатні члени сім’ї померлої особи, яка отримувала або мала право на пенсію за цим Законом.

9. Пенсія посадовій особі місцевого самоврядування у частині, що не перевищує розміру пенсії з солідарної системи, яка обчислюється відповідно до Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виплачується за рахунок коштів Пенсійного фонду України. Частина пенсії, що перевищує зазначений розмір, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України.

10. Перерахунок раніше призначених пенсій посадовим особам місцевого самоврядування здійснюється:

1) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим посадовим особам місцевого самоврядування або у зв’язку із зміною мінімальної заробітної плати – виходячи з суми заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування посадової особи місцевого самоврядування, яка працює на посаді служби в органах місцевого самоврядування відповідної підгрупи на момент виникнення права на перерахунок пенсії;

2) у зв’язку із звільненням посадової особи місцевого самоврядування з посади служби в органах місцевого самоврядування – у порядку, передбаченому частиною третьою цієї статті.

11. Пенсія посадовій особі місцевого самоврядування призначається з дня звернення про призначення пенсії, крім випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме:

пенсія за віком – з дня, що настає за днем досягнення віку, встановленого частиною першою цієї статті, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою зазначеного віку;

пенсія по інвалідності – з дня встановлення інвалідності, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності, але не раніше дня звільнення посадової особи місцевого самоврядування;

пенсія у зв’язку з втратою годувальника – з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло не пізніше 12 місяців з дня смерті годувальника.

12. Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади у сфері соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

13. У разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію посадової особи місцевого самоврядування, особам, які здійснили його поховання, виплачується допомога на поховання в розмірі двомісячної пенсії, яку отримував пенсіонер на день смерті.

14. Посадовій особі місцевого самоврядування в разі виходу на пенсію відповідно до цього Закону, у тому числі у передбачених законом випадках дострокового виходу на пенсію, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі десяти посадових окладів за наявності сумарного стажу служби в органах місцевого самоврядування та державної служби не менше 10 років, про що робиться запис у трудовій книжці.

Розділ V

РОБОЧИЙ ЧАС, ЧАС ВІДПОЧИНКУ, ВІДПУСТКИ

ПОСАДОВОЇ ОСОБИ місцевого самоврядування

Стаття 46. Робочий час, час відпочинку

1. Тривалість та режим роботи, час відпочинку посадової особи місцевого самоврядування визначаються законодавством про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

2. Для виконання невідкладних і непередбачених завдань посадові особи місцевого самоврядування можуть залучатися до служби за письмовим розпорядженням керівника органу місцевого самоврядування у вихідні, святкові, неробочі дні, а також у нічний час з компенсацією відповідно до законодавства.

Стаття 47. Відпустки посадової особи місцевого самоврядування

1. Посадовій особі місцевого самоврядування надається щорічна основна оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законом не передбачено більш тривалої відпустки, з виплатою грошової допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

Щорічна основна відпустка за бажанням посадової особи місцевого самоврядування може надаватись частинами.

2. За кожний рік служби в органах місцевого самоврядування після досягнення п’ятирічного стажу роботи в органах місцевого самоврядування посадовій особі надається один календарний день додаткової оплачуваної відпустки, але не більш як 15 календарних днів.

3. Посадові особи місцевого самоврядування для виконання невідкладних і непередбачуваних завдань можуть бути відкликані із щорічної основної чи додаткової оплачуваних відпусток за рішенням суб’єкта призначення.

Частина невикористаної відпустки надається посадовій особі місцевого самоврядування у будь-який час відповідного року чи приєднується до відпустки у наступних роках з відповідним відшкодуванням непередбачуваних витрат посадової особи у зв’язку з її відкликанням з відпустки.

Порядок відшкодування непередбачуваних витрат посадової особи місцевого самоврядування у зв’язку з її відкликанням з щорічної або додаткової відпусток визначається відповідною радою.

4. Посадовій особі місцевого самоврядування надаються додаткові відпустки, також соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати та інші види відпусток відповідно до чинного законодавства.

Розділ VI

ДИСЦИПЛІНАРНА ТА МАЙНОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПОСАДОВОЇ ОСОБИ місцевого самоврядування

Стаття 48. Дисциплінарна відповідальність посадової особи місцевого самоврядування та підстави притягнення до неї

1. Дисциплінарна відповідальність полягає у накладенні на посадових осіб місцевого самоврядування дисциплінарних стягнень за дисциплінарні проступки у випадках, передбачених цим Законом.

2. Підставою для притягнення посадової особи місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності є вчинення нею дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарними проступками є:

1) вияв неповаги до честі і гідності людини, до державних символів;

2) невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їх повноважень;

3) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

4) невжиття передбачених законом заходів щодо усунення конфлікту інтересів;

5) порушення обмежень щодо участі посадової особи місцевого самоврядування у виборчому процесі, визначених виборчим законодавством;

6) порушення правил внутрішнього службового розпорядку, вимог інших внутрішніх документів, затверджених у встановленому порядку;

7) порушення правил професійної етики;

8) порушення трудової дисципліни.

4. Порядок, підстави для притягнення посадової особи місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності та види дисциплінарних стягнень визначаються відповідним органом місцевого самоврядування.

Стаття 49. Види та порядок застосування дисциплінарних стягнень

1. До посадових осіб місцевого самоврядування застосовуються такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2) догана;

3) сувора догана;

4) попередження про неповну службову відповідність;

5) звільнення з посади посадової особи місцевого самоврядування.

2. За кожний дисциплінарний проступок накладається одне дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини посадової особи місцевого самоврядування. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування завданої шкоди, попередня поведінка посадової особи місцевого самоврядування та її ставлення до виконання службових обов’язків.

Дисциплінарне стягнення до посадової особи місцевого самоврядування застосовується не пізніше шести місяців з дня вчинення нею дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

3. У разі притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи місцевого самоврядування, яка має дисциплінарне стягнення, дисциплінарне стягнення, що накладається, може бути більш суворим, ніж попереднє.

4. У разі допущення незначного порушення правил внутрішнього службового розпорядку, посадових інструкцій суб’єкт призначення може застосувати зауваження.

5. У разі невиконання або неналежного виконання посадовою особою місцевого самоврядування посадових обов’язків, порушення нею правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики посадової особи місцевого самоврядування, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері служби в органах місцевого самоврядування їй може бути оголошено догану.

6. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов’язків, порушення Правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики посадової особи місцевого самоврядування, інших вимог цього Закону та інших актів законодавства у сфері місцевого самоврядування посадовою особою, яка має дисциплінарне стягнення, їй може бути оголошено сувору догану.

7. Попередження про неповну службову відповідність може застосовуватися за:

1) систематичне невиконання або систематичне неналежне виконання посадових обов’язків, рішень органу місцевого самоврядування або наказів, розпоряджень та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, перевищення службових повноважень;

2) систематичне порушення правил внутрішнього службового розпорядку або правил професійної етики посадовою особою місцевого самоврядування.

Стаття 50. Суб’єкти, уповноважені застосовувати дисциплінарні стягнення

1. Право застосування дисциплінарних стягнень до посадових осіб місцевого самоврядування має суб’єкт призначення, якщо інше не передбачене законом.

Стаття 51. Відшкодування шкоди посадовою особою місцевого самоврядування

1. Матеріальна та моральна шкода, завдана територіальній громаді незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується за рахунок місцевого бюджету в порядку, встановленому законом.

Сільські, селищні, міські, районні, районні у містах та обласні ради, сільський, селищний, міський голова, голова районної, районної у місті та обласної ради мають право на звернення до суду щодо зворотної вимоги (регресу) до посадової особи місцевого самоврядування, яка заподіяла шкоду територіальній громаді, у розмірах і порядку, визначених законами України та статутами територіальних громад, прийнятими відповідно до законів України.

2. Порядок та розміри відшкодування шкоди вирішується відповідно до норм Цивільного кодексу України.

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2014 року.

2. Визнати таким, що втратив чинність, Закон України „Про службу в органах місцевого самоврядування” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 33, ст. 175; 2003 р., № 46, ст. 367; 2004 р., № 10, ст. 104; 2005 р.,  № 2, ст. 32, № 4, ст. 90, № 9, ст. 177; 2006 р., № 1, ст. 18, № 14, ст. 121; 2008 р., № 5 – 8, ст. 78; 2010 р., № 4, ст. 18; 2011 р., № 23, ст. 160, із змінами, внесеними Законом України від 8 липня 2011 року № 3668-VI).

3. Кабінету Міністрів України протягом шести місяців з дня офіційного оприлюднення цього Закону:

1) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям цього Закону;

2) привести власні нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону;

3) забезпечити приведення нормативно-правових актів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим Законом.